ПИТАННЯ БЕЗ ВІДПОВІДІ

Чому́ ординець са́ме нас обрав?
Чому́ на нас пішов він із війною?
Чому́ потвора кро́ві зажадав
Й не обійшов Вкраїну стороною?

Чому́ війна? Уже десятий рік…
Десятий рік ми крівцю проливаєм,
Полеглим ми не відаємо лік,
Та стоїмо й себе обороняєм.

Але ж чому́? Чому́ до нас прийшли?
Для чо́го їм рідненька Україна?
Вони давно всі межі перейшли…
Й несе для них загрозу солов''їна.

Чому́ гнилий ввірвався оркостан
І не дає спокійно людям жити?
Чому́ ввірвався нелюд цей, тиран,
Й доводиться життям за це платити?

Чому́ ніхто його не зупиня?
Чому́ нема управи на потвору?
Від нього лиш погрози і брехня,
Нелічено смертей й людсько́го мору.

Чому́ не схаменеться терорист?
Чому́ ця кара впала на Вкраїну?
До злочинів у нього тільки хист,
Й суцільну робить нелюд цей руїну.

11.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 983015

КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА

Коли закі́нчиться війна –
Зійде́ над нами сонце МИРУ,
Про це співатимем в піснях,
І про любов до кра́ю щиру.

Коли закі́нчиться війна
Й ординці щезнуть з України,
То не забудеться ціна
Й зведе́мо знову наші сті́ни.

Коли закі́нчиться війна
Й ординці щезнуть з мо́го кра́ю,
Не при́йдуть більше навіть в снах – Розквітне ненька. Вірю, знаю.

Коли закі́нчиться війна -
Усі пове́рнуть з поля бо́ю,
Навіки щезне сатана
І не тектиме кров рікою.

Коли закі́нчиться війна
Й не будуть більше в нас стріляти,
Не буде в нас орди-лайна,
Й не будуть го́лови складати.

Коли закі́нчиться війна
І будем плакати від щастя,
Ми не забудем імена,
А ворогу за це воздасться.

02.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 984006

"ДАРУНКИ" З ОРКОСТАНУ

Приліт сьогодні знову у Дніпрі,
Й по Києву потвори теж гатили…
Вбивають, нищать кляті моsk@лі...
Життям вкраїнці знову заплатили.

Будинки, і лікарні, й гаражі…
Травмовані, убиті… й знову діти…
Не знають вбивці жодної межі́ –
У пеклі їм за це вовік горіти.

Їм треба Україна, та без нас,
Тому́ ракети всюди запускають,
Та вогник віри в нас ще не загас,
Але ж життя потвори забирають.

Будинок чи лікарня – той об'єкт,
Який несе загрозу оркостану?
Відомо, що відсутній інтелект,
Тому́ пускає зброю ту бляшану.

Сьогодні знову Київ і Дніпро,
Херсон, і Миколаїв, й Запоріжжя…
Яке ж бо у потвор гниле нутро…
Куди гати́ть – нема в них роздоріжжя.

Й Одесі дістається від потвор,
І Харківщина має «подарунки»…
Чи матиме завершення терор?
Які у них ще плани й розрахунки?

26.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 984386

ОРДИНСЬКЕ СМІТТЯ

Усі гуртом кує́мо ПЕРЕМОГУ,
Жене́м орду, яка до нас прийшла, Сміливо їм показуєм доро́гу,
Щоб ця потвора з неї не зійшла.

Як йшли до нас – дороги не питали, Валили ці убивці навпростець,
Вони на нас зненацька так напали,
Та скоро їм прийде́ усім кінець.

Не може це провадитися вічно,
Не може це тривати без кінця, Пройтись парадом прагнули велично,
Й стирати взя́лись неньку із лиця.

І їх колись зітру́ть, немов в макітрі, Зітру́ть потвор за це у порошок, 
Від них смердить у нашому повітрі, Отримали ми біль і сильний шок.

Та гам Госпо́дь поможе їм позбутись, Поможе нам очиститись від них,
Не будемо в ярмі р@schистськім гнутись,
Достатньо ми зазнали горя й лих.

Нам Україна треба без ординців,
Не місце їм на цій святій землі́,
Сміття не буде серед українців, Наза́вжди згинуть кляті моsk@лі.

10.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 982825

В БОЯХ З ОРДОЮ

В боях запеклих з клятою ордою
Ні вдень, ні ніччю спо́кою нема,
За землю ллється кров на полі бо́ю, Дай Боже, щоб усе це недарма.

Щоб недарма лягали в домовини,
Щоб недарма давали там життя,
Там цвіт найкращий неньки- України,
І там щодня є кровопролиття.

Ніяких правил у орди немає,
Конвенції й угоди не для них,
Катує нечисть, всіх підряд вбиває, Ніко́ли ми не знали стільки лих.

Страшна орда ввірвалась в Україну, Летять ракети, дрони, літаки,
Зробили з ра́ю нелюди руїну,
Залито кров'ю поле і стежки́.

Бої́ жорстокі й зовсім не вщухають, Провадиться у нас брудна війна,
Життя потвори кляті забирають,
Вбиває нас ординець-сатана.

Герої рідну землю захищають,
Її не можем ворогу віддать…
На жаль, в боях і го́лови складають… Ми будемо їх за́вжди пам'ятать.

10.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 982813

НЕХАЙ ДУША СПІВАЄ

Нехай душа співає без упину,
Й та пісня лине у світи, у даль,
Нехай шука для радості зернину,
А му́зику заграє хай скрипаль.

Нехай душа співає і не плаче,
А спориші ́у ній хай не ростуть,
І чорний ворон хай у лісі кряче,
Та й тугу хай вітри десь віднесу́ть.

Нехай душа співає і радіє,
Хай відійде́ від неї вся печаль,
На краще хай надія все жеврі́є,
Падінь нехай не знає і проваль.

Нехай душа співає стоголоссям,
І співу щоб упину не було́,
Бажання хай сплітаються в колосся,
Ключем хай б'є живильне джерело.

Нехай душа співа, про що захоче,
Той спів спинити, щоб ніхто не бравсь,
Душа – вона, створіння це жіноче,
Щоб розум в тую душу закохавсь.

Нехай душа співає і чарує,
Як треба, то накине хай вуаль,
Хай шепіт сво́го серця за́вжди чує,
Й до неї хай не зна дороги жаль.

Нехай душа співа й не знає втоми,
Щоб їй не був знайомий зовсім біль,
А пам'ять хай гортає їй альбоми,
Й ніко́ли щоб не сипали їй сіль.

04.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 983020 

ОБЛИЧЧЯ ГЕРОЯ

ГЕРОЙ
Чи той герой, що віддає накази?
Чи той герой що гине у бою́,
Де ворог лізе, наче метастази,
У славному вкраїнському краю́?

Своє́ життя дає за Україну,
Дає його у розквіті рокі́в,
Шанує в серці мову солов'їну,
Яку стирають упродовж віків.

Лишень герой іде на прю у пекло, 
Бо мова має значення завжди́,
Дає життя герой в бою́ запеклім,
А ворог залишає скрізь сліди.

В сирую землю лиш герой лягає – Для нього Україна над усе,
Квітучу неньку ворог спопеляє
Й загрозу у куточки всі несе.

Герой вертає з фронту в домовині, Світлицею для нього був бліндаж. Герої служать вірно Україні,
Не вда́ваний на по́каз це кураж.

Лишень герой стоїть на полі бо́ю,
Й свіча героя гасне саме там,
Біда не оминає стороною,
Герой за неньку пла́тить все життям.

03.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 982071
                                     ***

Усі, хто захищає Україну,
Усі вони герої, як один.
На захист стали у важку годину
І батько, й брат, сестра, коханий, син.

Вони не думали, що там на них чекає,
Якою буде лютою війна.
З них кожен знає – край свій захищає,
Який плюндрує клята нам орда.

Своє життя дають за Україну,
Бо нарід горе й хрест важкий несе, За рідну землю, мову солов'їну, Яка для них у світі над усе.

А скільки їх лежить вже в домовині, Таких красивих, юних, молодих. Вони служили гідно Україні
Й Вкраїна пам'ятатиме про них.

Бо лиш вони стоять на полі бою
На зло усім страхіттям і смертям, Боронять нашу незалежність й волю
І захищають нас своїм життям.

03.05.2023р.
©Стефанія Терпеливець, 2023

ГЕРОЙ НЕ ВІДДАЄ НАКАЗИ

Герой не йде накази віддавати,
Він зброю взяв і вирушив у бій,
І довело́сь життя в бою́ віддати,
Й це точно не була́ одна із мрій.

Герой в окопі і на полі бо́ю,
Не в кабінеті всівся за столом, Любов до України взяв з собою,
Й молитвою зігрітий… не теплом.

Герой на фронті всіх нас захищає, Щоб ми в домівках їли й спали всі, На фронті свічка в нього загасає,
І вмитий він у крові, не в росі.

Герой лягає рано в домовину,
Але стоїть у битві до кінця,
Бо він любив безмежно Україну… Молім за них в Небесного Отця.

Герой в окопі, в бліндажі, в болоті, Це не готель і зовсім не курорт, Немов в родині, кожен в сво́їй роті, Не створений там затишок й комфорт.

Герої в кабінетах не кавують,
А й з ворогом страшним у боротьбі, Й своє́ ім'я герої не плямують, Затямить кожен має це собі́.

03.05.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 982150

ID: 982362

УКРАЇНА – ЦЕ ЄВРОПА

Україна – це Європа,
Й світ давно це визнає́,
Де не буде раschотопа,
Це нам віри додає.

Де не буде вбивців клятих,
Їх в Європу не візьму́ть,
Там не буде раschовати,
В пух і прах нас не зітру́ть.

Європейська ми держава,
Нас підтримує весь світ,
За нас шириться скрізь слава,
Та й лягає неньки цвіт.

Світ дізнався про Вкраїну,
Про незламність й сильний дух,
Чують мову солов'їну,
Яка ріже вбивцям слух.

У нас цінності високі,
Й честь, і совість, і мораль,
Нам потрібна воля й спокій,
Та війна у нас, на жаль.

У Європі Україна,
Європейське нам близьке́,
Європейська ми родина.
Все раschистське нам мерзке́.

09.03.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 982727

ВОДОГРАЙ РОКІВ

( Володимиру Розуменку з нагоди Дня народження )

Ще рік один дарований Всевишнім, Його Госпо́дь для нас приготував,
В весняну по́ру, як розквітли вишні, Його у Вашу скриню він додав.

Частина скарбу, що у Вашій скрині, Коштовність, що прописана десь там, Отримали її в дарунок нині,
Прийміть її у свій душевний храм.

Ви будете із ним єдине ці́ле, Ступатимете крок у крок разо́м,
Бо ті роки́ уже відгомоніли,
Та й гріли Вас вони свої́м теплом.

Жнива давно почали ви збирати, Колосся повне з золотим зерном,
Тепер озиме треба засівати,
Й хай проросте золо́ченим рядном.

Хай проросте і стане буйноцвітом,
А Ви збирайте щедрий урожай,
Нехай життя вирує живоцвітом,
Ну а рокі́в хай буде водограй.

У водограй води хай додається,
Немов вода, нехай течуть роки́, Задумане нехай усе вдається,
До всіх шляхів відкриються замки́.

07.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 ID: 982503

НЕ СПЛЯТЬ ПОТВОРИ

Не сплять потвори, не дрімають, Спокіно жити не дають,
А й по Вкраїні гаратають,
Але своє́ вони знайду́ть.

Страшні атаки вже щоночі,
Ні миті тиші вже нема,
Час тягнеться, як поторочі,
В страху́ потвора нас трима.

І безпілотники й ракети,
Біду це все нам додає,
І дронів ще постійні ле́ти,
Та й ворог га́тить ними, б'є.

Не полишають нас потвори,
Ми повернути хочем МИР,
Вони принесли біль і горе,
Усе розрушив в нас упир.

Щодня в могили заганяють,
Ми молим Бога, щоб вберіг,
Усім, чим можуть, нас вбивають… Перемогти щоб Бог поміг.

На це надії не втрачаєм,
Убивці згинуть, як роса,
Думки́ про це усі плекаєм,
Й війни́ закі́нчиться гроза.

09.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 р. ID: 982719

ХРИСТОС ВОСКРЕС – ВОСКРЕСНЕ Й УКРАЇНА

Христос воскрес – воскресне й Україна,
Зійде́ на нас Господня благодать,
Звучатиме все мова солов'їна,
Ми будем ПЕРЕМОГУ наближать.

З страшних руїн Вкраїнонька воскресне,
Очиститься від ворога вона,
І горе, мов навесні крига, скресне,
Закі́нчиться жорстока ця війна.

І знову забуяє, як раніше,
Розквітне наша ненька назавжди́,
Благаєм, щоб це сталось чимскоріше,
Щоб більш не куштувати нам біди́.

І щезне вся орда з землі́ святої,
Ми неньку відбудуємо усі,
Лани пшениці будуть золотої,
Буятиме в усій свої́й красі.

Тернистий шлях проходить наша ненька,
Хрести війни́ несе роки́ вона,
І кров'ю обливається серденько,
Бо спалює її страшна війна.

Христос воскрес – воскресне й Україна,
Її Госпо́дь поможе воскреси́ть,
Відновимо зруйнованії сті́ни,
І буде НЕЗАЛЕЖНА вічно жить!

17.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 980478

ВІТЕР-ҐВАЛТІВНИК

Якось вітер-ґвалтівник
Ґвалтувати взявся,
Але потім думка – смик,
Й в любові зізнався.

Цілувати заходивсь,
І став обіймати,
Він до мене притуливсь
Й щось почав шептати.

Думав – буду я радіть,
Мило усміхнуся,
Бо спустився з верховіть
Й в нього загорнуся.

Не отримав, що хотів,
Дала я відмову,
Розізлився, полетів
Й повернувся знову.

Я його – не він мене,
Моя перемога.
Він не ляже й не засне –
Місія розлога.

Ґвалтувати все він звик,
Іноді й зненацька.
Це ж не красень-чарівник,
Втіха чудернацька.

Рада була би йому
В спеку, не в морози,
Тих обіймів не прийму
До цвітінь мімози.

Як мімоза зацвіте,
Сонечко пригріє,
Набере він знов розбіг
Й з радістю повіє.

Як зійде усюди сніг,
Морозів не буде,
Він відкриє декольте
Й загляне усюди.

Нагадає він й тоді,
Що я не скорилась,
Й буде брать в обійми ті,
Від яких відбилась.

23.12.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 980515

БОЇ ЗА БАХМУТ

( Пригадалась мелодія пісні «ОЙ, У ВИШНЕВОМУ САДУ» і написались ці рядки, які чудово лягли на цю мелодію )

Йдуть за Бахму́т у нас бої́,
Там гинуть хлопці молоді́,
Там ворог місто спопеля,
Чорніє спа́лена земля.

До бо́ю ворог все стає,
Страшних ударів завдає.
Не будуть хлопці відступать,
Бо взя́лись неньку захищать.

Жорстокі точаться бої́,
І не шумлять давно гаї́,
А ворог нищить все підряд,
То ж скрізь рясніє тілопад.

Давно вже привид з міста став,
Бо кри́ла ворог розпластав,
Там ллється крівця, як вода,
В нас – горе, й біль, й страшна біда.

За спокій молимось усі,
Щоб забуяло все в красі,
Щоб ворог щез, немов роса,
Й війни́ скінчилася гроза.

Йдуть за Бахму́т бої щодня,
Вбивати взя́лася руsня.
Госпо́дь поможе їх здолать,
Й життя героям зберігать.

19.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 980680

ПРОПАХЛА ПОРОХОМ

Пропахла ворогом вже шапка,
І комуфляж увесь пропах,
Тобі бува нестерпно важко,
Й не за́вжди спокій бачиш в снах.

Тобі несолодко буває,
Та ти за неньку у бою́,
І день, і ніч орда стріляє
Роками в нашому краю́.

А ти стоїш… стоїш, солдате,
Стоїш за нас і рідний край,
Пішов Вкраїну захищати…
Вона ж була́, неначе рай.

Нема споко́ю, рвуться міни,
З усіх боків стріля орда.
Із міст вже привиди й руїни,
Прийшла із ворогом біда.

Та ти стоїш і не здаєшся,
А відпочить ідеш в бліндаж,
І нього далі в бій ти рвешся,
Орді ти неньку не віддаш.

Вже й шапка порохом пропахла,
І біль за край наш у очах.
Щоб ПЕРЕМОГА вже запахла.
Жага свободи – на руках.

14.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

ID: 980206

ПОЛИВАЛЬНИЙ ПОНЕДІЛОК

Нехай вода гріхи наші омиє,
Омиє душі кожного із нас,
І дощик з неба рясно хай облиє,
Бо день такий буває в році раз.

Цей перший понеділок після Пасхи
З дитинства пам'ятаємо усі,
Нас дощик поливає з Бога ласки,
І вся земля стає в Божій росі.

В народі називають поливальним,
Водою обливають геть усіх,
Та називають навіть і Пасхальним,
І лине по усіх усюдах сміх.

За це сьогодні в нас нема образи,
І хлопці обливають всіх дівчат,
Виблискують краплини, наче стрази,
Пісні та сміх сьогодні скрізь звучать.

На те він є таким лиш раз у році,
Всі інші понеділки – не такі,
Його з дитинства пам'ятаєм досі.
Околиці стають всі гомінкі.

20.04.2020 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2020
ID: 945980

СЕРЦЯ, ЗІГРІТІ В БЛІНДАЖАХ

Серця́, зігріті в бліндажах,
Зігріті нашою любов'ю,
І люта не́нависть в очах,
Й бувають часто вмиті кров'ю.

В серцях пала палка́ любов
До України і народу,
То й на війну тому́ пішов,
Аби позбутись то́го зброду,

На фронті й пісня в них звучить,
І лине слово поетичне,
Так між боями відпочить
Для наших воїнів вже звичне.

Гітара, книжка і баян,
І, звісно, вервичка й молитва,
На ПЕРЕМОГУ тільки план…
На жаль, бува й остання битва.

Серця, зігріті в бліндажах,
В душі – любов до України,
Та очі бачать пекло й жах,
Й суцільні згарища й руїни.

А з бліндажу ідуть у бій,
Аби орда навік позбутись,
У кожного велика з мрій –
У ПЕРЕМОГУ огорнутись.

14.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 980271

ЗА БАХМУТ

Стоять герої за Бахму́т
І ні на крок не відступають,
До ПЕРЕМОГИ в них маршрут,
По ньому са́ме і ступають.

Стоять герої день і ніч
І просять всіх нас про молитву,
Вони стоять всі пліч-о-пліч,
Їм треба виграть кожну битву.

Їм треба ворога здолать,
І повернуть наші кордони,
Усі атаки відбивать
Й не полишити оборони.

З Бахму́та привид уже став,
А там колись цвіли троянди,
Та перед ворогом не впав,
І відступать нема команди.

Герої б'ються за Бахму́т,
За кожен клаптичок землиці,
Та й звідти в засвіти ідуть…
Ідуть туди не одиниці.

Стоять герої за Бахму́т,
Ціна за нього є висока,
Його врагу не віддадуть…
Ятриться рана в нас глибока.

11.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 979973

Я ДЯКУЮ, БОЖЕ, ЗА ДЕНЬ, ЩО МИНАЄ

Я дякую, Боже, за день, що минає,
Хай Ангел усіх нас крильми́ обіймає,
Хай Діва Пречиста візьме́ під Покров,
Хай МИР запанує в країні в нас знов.

Я дякую, Боже, й прошу́ порятунку,
Щоб з кро́ві не було у нас візерунків,
А ворог щоб щез, щоб наза́вжди пішов,
Розваги такі, щоб у себе знайшов.

Щоб чистії ро́си на землю спадали,
З ворожої зброї щоб нас не вбивали,
Щоб більше не знали сигналів тривог,
Щоб ворог не вів з нами цей діалог.

Я дякую, Боже, і дякувать буду,
За долю щасливу для нашого люду,
За МИР, ПЕРЕМОГУ і землю без мін,
За те, що не буде у нас більше війн.

Я дякую, Боже, за всі твої ласки,
Й прошу́ аби ворог зазнав вже поразки,
Щоб клята орда відступила від нас,
Й настав ПЕРЕМОГИ для нас уже час.

Я дякую, Боже, за день, що минає,
Не знаю чи тихая нічка чекає,
То ж молю, щоб була спокійна вона
Й наза́вжди закі́нчилась клята війна.

04.01.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

ID: 979827

ЛЯГАЮТЬ ГЕРОЇ

Лягають герої, лягають щоднини,
Лягають у землю сирую вони,
Домівкою стали для них домовини,
Лягають у землю і до́ньки й сини.

Лягають герої і більше не встануть,
Їх визволив ворог усіх від життя,
Та вбивці усі пред судом Божим стануть,
В полеглих нема до життя вороття.

Лягають герої й піднятись не зможуть,
Не зможуть пройтися по рідній землі́,
Сумління ніякі раschиsтів не гложуть
За те, що лягає герой на «нулі».

Лягають герої, цей світ покидають,
І серце за ними у всіх нас болить,
За рідну Вкраїну у землю лягають,
Ні люди, ні Бог їм цього́ не простить.

Лягають герої, а мали стояти,
Не мали вони ще у за́світи йти,
Пішли на війну, щоби нас захищати
А звідти вертають вже в інші світи.

Лягають герої, в нас рана ятриться,
В одному з боїв обірвалось життя,
Раschиsтам ніко́ли таке не проститься,
Ніко́ли таке не піде́ в забуття.

12.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 980044 

РУКИ, ЩО ВИБОРЮЮТЬ СВОБОДУ

Ру́ки, що виборюють свободу,
Зброю, що тримають день і ніч,
Біль і гордість нашого народу,
Смерть все зустрічають віч на віч.

Ру́ки, що виборюють свободу,
Ру́ки болю нашої землі́,
ПЕРЕМОГУ їм у нагороду,
А не піт кровавий на чолі.

Ру́ки, що виборюють свободу,
Їм би матір й рідних обіймать,
Це життя й коріння родоводу,
Що взяли́ся неньку захищать.

Ру́ки, що виборюють свободу,
Рана України вся на них,
Не дають до нас ординцям ходу,
В багатьох наза́вжди голос стих.

Ру́ки, що виборюють свободу,
Вік нам тії ру́ки на забуть,
Ру́ки, що позбутись хочуть зброду
Й нас, немов зіницю бережуть.

Ру́ки, що виборюють свободу,
Золото із ними не зрівнять,
Не зреклися нації і коду,
Їх, немов святиню, цілувать.

21.03.2023

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 979549

НАЧЕ В ВОДУ ДИВИВСЯ

Наче в воду, ти дивився, великий пророче,
Клятий ворог моskовитий нас знищити хоче.

Сунуть далі в Україну ці́лою ордою,
Та наш нарід, духом сильний, став з ними до бою.

Ро́бить лихо лютий ворог із нашим народом,
Ненька вже заполонена тим раschиsтським збродом.

Терпить нарід наш знущання, ракетні атаки,
Не вгамуються потвори, вбивці-посіпаки.

Кожну мить у нас стріляють, нема супокою,
Стоїмо в борні запеклій з клятою ордою.

То ж надія в нас на Бога, що нам допоможе,
Щоб вступилось з України це сміття вороже.

Нам нелегко, наш Кобзарю, воїни все гинуть,
Наче цвіт, падуть на землю і на Небо линуть.

Ти із круч Дніпрових бачиш всю біду і лихо,
Дев'ять років нас вбивають, в нас давно не тихо.

Помолись за Україну на Небі, Шевченку,
Щоб Госпо́дь вберіг наш нарід й Україну-неньку.

Щоб лани широкополі знову колосились
І незламні українці нічи́м не журились.

10.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 979809

ВВІ СНІ

Я руки зво́дила до неба,
Благала Господа вві сні,
В ту мить просила не за себе…
Скрізь звуки бу́ли голосні.

В бою́ я бачила солдатів,
Було́ вві сні, як наяву,
Стрільба продовжила лунати,
Мішень знайшла собі живу.

А далі – зарево усюди,
І знову вибухи гучні,
Кричали, бігли, мліли люди…
Поклажі в ко́гось з них ручні.

І знову постріли й сирена,
Здійма в повітрі всюди дим.
Це ж наші рідні всі терени
і не ходи́ть по них чужим.

І знову вибух, жах охо́пить,
На танках суне скрізь орда,
Все хоче нечесть ця захо́пить,
Все далі шириться біда.

Проснулась я, та піт холодний
Мене облив, тремтіла я.
Ми не забудем вчинок жодний
Катюги-вбивці-моsk@ля.

10.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 979868

ЯКЩО В СЕЛІ ТВОЄ́МУ НЕ СТРІЛЯЮТЬ

Якщо в селі твоє́му не стріляють,
Не означа, що в нас війни́ нема,
Не означа, що більше не вбивають…
В обі́йми взя́ла нас усіх пітьма́.

Якщо в селі твоє́му не стріляють,
Не означа, що в нас панує МИР,
Раschиsти нашу неньку спопеляють,
Воює дев'ять років в нас упир.

Якщо в селі твоє́му не стріляють,
Не означа – біду можна забуть,
Потво́ри, де лиш можуть, нас сягають,
Й смертельні нам салюти подають.

Якщо в селі твоє́му не стріляють,
Не означа – отямилась орда,
Герої наші го́лови складають…
В нас горе, біль, і сльо́зи, і біда.

Якщо в селі твоє́му не стріляють,
Не означа, що спокій вже настав,
Убивці від життя нас визволяють,
Смертельні кри́ла вбивця розпластав.

Якщо в селі твоє́му не стріляють,
Не значить, що закінчилась війна,
Не значить, що в могили не лягають,
Не значить, що вступився сатана.

22.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 977977

ЖУРАВЛИК

Журавликом синок злетів у небо,
Курличе тужно в небі з вишини,
Не ве́рнеться, матусенько, до тебе,
Хіба що лиш прилине в тво́ї сни.

Не ве́рнеться, матусенько, ніко́ли,
Його не зможеш більше обійнять,
Не вийде на світанку з батьком в поле,
В сирій землі́ зостанеться лежать.

Не вийде більше вранці на подвір'я,
Босо́ніж не пройде́ться по росі,
Лиш з піднебесся скине сво́є пір'я,
Й скупаєте його в свої́й сльозі.

Лиш з піднебесся пір'ячко він скине,
У ньому буде ту́га і печаль,
Але в домівку більше не полине,
Його відліт поселить біль і жаль.

В домівку більш ніко́ли не полине,
Не заспіває пісню він дзвінку…
Курликання прощальне журавлине,
Й могила, що заквітчана в вінку.

Курликання прощальне журавлине
Наза́вжди в піднебесся полетів.
В сирій землі журавлик наш спочине…
А жити він… А жити він хотів.

22.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 р.
ID: 978034

Ваш заголовок

НЕ ГНІВАЙСЯ, ПРОСТИ

Як музою хоч мить якусь побути?
Та й чи змогла б на творчість надихать?
Зненацька аромат п'янкий вбихнути,
При цьо́му подих десь затамувать.

Це мрії лиш… Реальністю не стануть…
А може й стануть…треба лиш чекать.
Думками зможу у глибінь десь кануть
І словом, що торкнає, описать.

Чи зможе слово струн твої́х торкнутись?
Якби ж відчути кожную із них…
Не хочеться із ними розминутись…
Щоб голос серця шепотів й не стих.

І до грудей в обіймах притулитись,
Відчути ніжне і міцне плече,
В очей безодні з радістю втопитись…
І мрія хай ніку́ди не втече.

Розкрий мені, благаю, таємницю
Чи музою твоєю можу стать?
Чи я пізнаю душу-чарівницю?
Чи зможу насолоду скуштувать?

Не кваплю я тебе, не підганяю,
А відповідь ти серцем сповісти.
Не гнівайся за сказане, благаю…
І за відвертість ти мене прости.

24.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 978066

МІЙ КРАЙ

Мій край, де народилась й не живу,
Де сіяла я мальви з чебрецями,
Це край, куди лебідкою пливу,
Це край, де лиш зосталась хата мами.
Це край, якому рівних більш нема,
Де магія душі й тепла панує,
До нього прикипіла я сама,
Де згадка від недуг усіх лікує.

Це край, що мене манить звідусіль,
Який все заворожує й чарує,
Із ним я відчуваю щастя й біль,
Він спогади дитинства всі дарує.
Це край, який душею я люблю́,
Який навіки в серці оселився,
За нього я молитви всі молю́,
Це край, який росою й сонцем вмився.

Це край, де є криниця у саду,
З якої воду за́вжди набирала,
Стежина, по якій до хати йду,
Де мама на порозі зустрічала.
Цей край – моя колиска дорога́,
Дорожчий він за всі скарби у світі,
До нього все ступа моя́ нога,
Його теплом з дитинства ми зігріті.

Мій край, де з виноградної лози́,
Медо́ві виснуть ґрона винограду,
Де со́лодко і гірко від сльози́,
Куди думками лину по пораду.
Мій край, де народилась й не живу,
Який з любов'ю завше зустрічає,
Спадають ро́си-перли на траву,
І соловей пісні в саду співає.

Це край, де височіються церкви́,
Де золотом виблискують святині,
Любов'ю ти до нього все живи,
У ньому жити мові солов'їній.
Це край, неначе мама, дорогий,
Його лелію в серці я роками,
Для мене він і цінний і святий,
До нього лину завше я думками.

21.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 978147

КАДРИ З ПАМ'ЯТІ

Занурившись у спогади дитинства,
Згадавши кожну зі своїх стежин,
Пізнавши смак солодкий материнства,
Зустріла осінь й аромат жоржин.

Мов стрічку з кінофільму розглядаю,
Неначе кадри давнього кіно,
Й продовження у стрічці тій чекаю…
Моменти в ній, немов п'янке вино.

У них вдивляюсь, погляд зупиняю,
Різня́ться між собою вочевидь,
По декілька разів переглядаю,
І не було́ ніяких там провидь.

Всі спогади дитинства безтурботні,
Усі вони, немов калейдоскоп,
Але ж усі вони безповоротні,
Йде зміна їх й немає кадру «СТОП».

Ступивши в думках на всі стежини,
Торкаючись до кожного кутка,
Скотились по щоці моїй сльозини…
В минуле не збудовано містка.

Не всюди я хотіла б повернутись,
Не кожну я хотіла б знов пройти,
Та є і ті, яких не позабути,
Але назад не зведено мости.

26.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 978285

МОЛЮ́ Й НАДІЇ НЕ ВТРАЧАЮ

Тримаю вервичку в руках
Й молю́ моли́тви без упину…
Чому́ війна, неначе птах,
До нас все далі й далі лине?

Благаю Бога, щоб поміг
Війну з ординцями спинити,
Щоб щезли орки, наче сніг,
І в МИРІ ми зостались жити.

Лягаю й вервичку молю́,
Встаю і знов беру́ у ру́ки,
Пішли із ворогом на прю…
На нас летять, неначе круки.

Аби Всевишній відвернув
Від нас убивців-сатанистів,
В опіку всіх нас огорнув,
Закрив щитом від терористів.

Аби не гинув неньки цвіт,
Щоб не росли війни́ могили,
Аби пропав й ворожий слід
Й жалобні дзвони не дзвонили.

Тримаю вервичку в руках,
В зернятка віру я вплітаю,
Аби війни́ скінчився жах,
Молю́ й надії не втрачаю.

29.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 978602

ЧОТИРИСТА ДІБ ПЕКЛА

Чотириста, а наче сталось вчора,
Чотириста страшних запеклих днів,
Коли ввірвався вже сповна́ потвора,
Й тоді в нас розгорівсь страшенний гнів.

Ввірва́лися потвори в нашу хату,
До то́го – Кримом й Сходом був похід.
Ніко́ли не забудемо ту дату,
І від потвор страшний болючий слід.

Чотириста… число росте щоднини,
Чотириста – це пекла всюди в нас,
Та дев'ять років крівця наша плине,
Жалоби дзво́ни дзвонять раз у раз.

Та на число вкраїнці не зважають,
Бо ворог не дрімає і не спить,
Вкраїну-неньку мужньо захищають
Й благають Бога ворога спини́ть.

У сні страшному нам колись не снилось,
Що кров роками будем проливать,
Та наше людство в пеклі опинилось
Й взяло́сь себе й Вкраїну рятувать.

Чотириста ночей, і днів, і ранків,
Що терорист зміта з лиця землі…
Не лишиться у нас від них останків,
Наві́ки згинуть кляті моsk@лі.

30.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 978776

РІК МИНУВ, ТА БІЛЬ ЗОСТАВСЯ

Звільнили Бучу та Ірпінь,
Вже рік минув, як це відбу́лось.
А скільки крові і терпінь...
Вже рік минув, та не забулось.

Катівень скільки і смертей,
Могили братські, руйнування,
Дівчат зґвалтованих й дітей,
У муках із життям прощання.

Нестерпні муки від катів,
І вижити не всім вдало́ся,
Відтятих ворогом голів...
А скільки зникло й не знайшлося...

Мороз, мурахи, стине кров
Від того, що орда вчинила.
Ще час розплати не прийшов
Й земля потвор ще не накрила.

Що пережи́ли люди ті,
Які ховались у підвалах?
Це все не буде в забутті...
Руйнація, усе в завалах.

Вже рік минув, та біль не вщух,
Воно болить, бо це трагічно,
Смердить й по нині вражий дух,
Це в пам'яті тепер навічно.

31.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 978765

В ОДНІЙ ОСОБІ

( Володимиру Бабієнку присвячується )

В одній особі – медик і митець,
В одній особі – творчість і наука,
Прекрасний в свої́й сфері фахівець,
Баланс в усьо́му – ма́буть, запорука.

Гармонія вплела́ся поміж все,
І різнобічність виражена явна,
Яка дарунки долі піднесе́,
Багатогранність ця не є уявна.

Так вміло поєднати це вдало́сь,
Та защораз нові́ видніють грані,
Красиво й ніжно все переплело́сь,
Все зібрано, як бісер на ґердані*.

Ще й му́зика душі́ десь там звучить,
Знаходиться дотепне влучне слово,
Талант до всьо́го ніжно струменить,
Поєднано усе це пречудово.

Є слово, що торкається душі́,
Картина, що так милує нам око,
Всебічності немає тут межі́,
Та й розкіш ця душевним пахне соком.

А кожна грань – це особливий скарб,
Виблискує й дарує насолоду,
Багата у душі палітра фарб,
Яку Госпо́дь подав, як нагороду.

20.02.2023 р.

ҐЕРДАН* – національна прикраса на шию з бісеру з різними орнаментами та відтінками.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023