61. НА ВАРТІ ВОЛІ

На варті волі й честі України
Стоїть Закон, освячений добром.
У ньому — міць великої родини,
Що йде крізь бурі праведним шляхо́м.

У ньому — голос предків нездоланних,
Їх віра в правду, гідність і життя.
У ньому — поклик звершень невблаганний
І світла мрія нашого буття.

Він береже державнії святині,
Єднає всіх у помислах ясни́х.
Щоб злагода і мир цвіли в країні,
Щоб не згасав вогонь сердець палких.

Нехай міцніє наша Україна,
Підно́сить гордо прапор у віках.
Хай Конституція, немов святиня,
Живе у справах, помислах, серцях.

Нехай веде нас шля́хом верховенства,
Закон і право поруч хай ідуть,
До процвітання, миру і братерства,
До світлих днів, щоб про війну забуть.

І буде жити вільная держава,
Як символ сили, єдності й добра,
Й лунатиме її велична слава
Від гір Карпатських аж до хвиль Дніпра.

Закон святий веде народ крізь ро́ки,
Єднаючи серця в один порив.
І хай Господь благословить на кроки
Шлях України до нови́х вершин.

Тож слався, краю вільний і єдиний,
Під мирним небом рідної землі,
Нехай живе Закон твоєї днини
У кожнім серці, в кожному чолі.

31.05.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1063364

62. ІЗ ХЛІБОМ НА СТОЛІ

Державна Книго, вільного народу,
Ти світлом правди сяєш крізь літа.
Даруєш нам і гідність, і свободу,
Як вічний шлях до миру й майбуття.

У кожнім пункті – велич України,
У кожнім слові – сила поколінь,
Що кличе нас тримати свої стіни
Для світлих днів з-за будь-яких правлінь.

Міцніє край під сонцем незалежним,
Зростає слава в праці і борні.
І дух народу, вільний та безмежний,
В любові до священної землі.

Ти стверджуєш законність і єднання,
Оберігаєш спокій і права.
В тобі́ живуть надія і визна́ння,
Ще й предків заповіти і слова́.

Ти — голос честі, совісті держави,
Її дороговказ на всі віки.
У то́бі — джерело визнань і слави,
І сила повноводної ріки́.

Велична книго правди і закону,
Ти – оберіг держави на віки.
Єднаєш ти країну непоборну,
Мов береги могутньої ріки.

У твоїх рядках — свобода і надія,
Незламний дух прадавньої землі.
Тобою Україна гордо мріє
Про мир і щастя на своїй землі.

Тож квітни, Україно суверенна,
Під мирним небом рідної землі.
Хай Конституція твоя́ священна
Лежить разо́м із хлібом на столі.

Нехай її безсмертне мудре слово
Лунає гордо крізь прийдешні дні,
Бо в ній – держави сила світанкова
І слава України на землі.

31.05.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1063383

Натисніть тут і почніть писати. Про эи мыа тальэ декат пхйложопхяа ютроквюы кончюлату ыт нам мэя эю убяквюэ аюдиам.

58. ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

Сьогодні свято честі і Закону,
Святої правди, гідності й добра́.
Воно веде державу крізь кордони
До світла, миру й щасного життя.

Закон держави — мудрість покоління,
Народу воля втілена в рядках.
Вона крізь вир випробувань і тіні
Тримає Україну на плечах.

У нім – свобода слова і єднання,
У нім – права людини і закон.
Основа сили й нашого зростання,
Вона — держави нездоланний трон.

«Ми є – народ великої країни!» –
Із гордістю сьогодні мовим знов,
Під прапором священним України
Нехай живе основа із основ!

Допоки лине рідна наша мова,
І поки сонце сходить нам щодня,
Звучить в нас Конституція - основа,
Міцнітиме держава, як рідня.

Хай мирний шлях, омріяний віками,
Хай честь, і право, і людське добро,
Під мирними Вкраїна небесами,
Живе хай вічно рідне джерело.

31.05.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026

59. ГІМН ОСНОВНОМУ ЗАКОНУ ДЕРЖАВИ

У сяйві прав і волі,
Зростає наш народ,
Від серця й від престолу
Лунає вільний код.

Закони — наче крила,
Що держать небеса,
Щоб правда за́вжди жи́ла,
Ніко́ли не згаса.

Ми зберігаєм гідність,
Як прапор у руках,
Конституція — свідок
Свободи у віках.

Вона — наш щит і зброя,
Вона — наш вічний стяг,
У ній свободи слово,
У ній народу шлях.

Хай кожна буква й слово
Несе нам силу й честь,
Щоб Україна знову
Здобула свою міць.

Закон святий — основа,
Народна сила й дух,
В нім правда й гучність слова,
В нім України рух.

Хай сяє він, як сонце,
Що правду нам несе,
Хай кожне серце вірить —
Держава розцвіте!

01.06.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026

60. БІБЛІЯ ДЕРЖАВИ

Закон держави — мудрості основа,
Він береже свободу і права́.
У нім живе незламна наша мова,
І крізь віки звучать її слова́.

У нім — народу гідність і звитя́га,
Його надія, віра і мета.
Єднання в ній і гербу, й славню, й стягу,
До світла кличе істина свята́.

У нім Вітчизна наша є во славі,
Відлуння слави пращурів є в нім.
Він стверджує високий зміст держави,
Його й Вкраїну ви́соко цінім.

Ми бережем його, немов святиню,
Освічує для нас правдивий шлях.
І піднімаєм гордо Україну
На крилах волі, праці і звитяг.

Бо Конституція — це голос України,
Що кличе нас крізь простір і літа́.
У ній живе могутність Батьківщини,
Її незламність, сила й висота.

А книга ця, мов Біблія держави,
І до дрібниць розписано все в ній,
І має без наруги жить, во славі
На цій землі́ вкраїнській дорогій.

Тож слався, Дню державного Закону,
Єднай народ у правді і добрі.
Хай Україна не зазна полону
Під мирним небом на свої́й землі́.

01.06.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1063384

52. ЗОЛОТО Й БЛАКИТЬ

Пшеничне поле золотом взяло́ся,
І вітер котить хвилі золоті,
Торкнулось неба, на межі́ зійшлося,
Немов за це молились всі святі́.

Пшеничне поле золотом постало,
Налитий колос золотом сповна,
На нього небо вдалині упало,
Їх не розлу́чить клята ця війна.

Пшеничне поле золотом встелилось,
До неба колоски з землі тяглись,
З'єднались вмить, усе умить змінилось,
Вкраїнським стягом славно простяглись.

Пшеничне поле з золотим колоссям,
І синє небо, наче те рядно,
Їм поєднатись саме так вдало́ся,
Постати стягом їм було́ дано́.

Пшеничне поле в зо́лоті скупалось,
Над ним повисли небеса-блакить.
Так золото з блакиттю поєдналось,
Воно, мов стяг вкраїнський, майорить.

Пшеничне поле в золото вдягнулось,
А для прикраси вибрало блакить,
З'єдналось з небом, стягом розгорнулось,
І цьо́му стягу й Україні жить.

23.08.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1020818

53. КАЖУ, СТВЕРДЖУЮ, МОВЛЮ

Так ось що хочу я сказати:
«Вкраїну-ненечку любіть,
Не смійте мову плюндрувати,
Немов святиню, бережіть.

А ще хотілося додати,
Щоб не віддали ворогам,
Не сміли зрадити, продати,
Бо Україна – рідний храм.

Та ще й хотілось сповістити,
Що місце ворогу не в нас.
Навчіться землю цю любити,
Її оспівувать щораз.

І дуже ще мені хотілось…
Мені хотілось вас проси́ть,
Щоб зло ніде́ не причаїлось
Й не сміло ненечку коси́ть.

До всьо́го мовить ще хотіла,
Що Україна у біді,
Вона мене не відболіла,
Й роки́ її ще молоді.

Так ось що стверджувати буду
І про́шу все це пам'ятать:
Не дам я лить на неньку бруду,
Їй буду кри́ла розправлять!»

23.02.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1006603

54. ПОЄДНАЛИСЬ

Ріпак ось і небо зійшлись на межі́
І прапор разо́м утворили.
То ж кожному з нас кольори не чужі,
За них українців гнобили.

Ріпак ось і небо з'єднались, зійшлись.
Таке тільки в нас може бути.
Не є випадковістю тк, що знайшлись,
Не можна красу цю забути.

Ріпак ось і небо – одне полотно,
Яке нам нагадує прапор.
Злили́сь кольори ці вже дуже давно,
Й не роз'єднує їх навіть вихор.

Ріпак ось і небо. Ці два кольори…
Так вдало вони поєднались.
Защо́раз в уяві це все відтвори,
І нащадки щоб всім цим пишались.

Ріпак ось і небо… І золото й синь…
Чи можна придумать що краще?
Такая краса – куди оком не кинь,
Й для символіки це є найкраще.

05.07.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

49. ДЕРЖАВНІСТЬ

Державність, Україна, гідність, воля,
Соборність, суверенність, ненька й ми,
Спіткала нас усіх чому́сь недоля,
Але ми залишаємось людьми.

Державність нашу прагне ворог вбити,
Удари нищівні він завдає,
Та ми взяли́ся Господа молити,
Бо нарід, наче воду, крівцю ллє.

Державність не дамо ми розтоптати,
За неї гине кращий неньки цвіт,
Що взявся нашу неньку рятувати,
І ро́бить це багато довгих літ.

Державність, незалежність, Україна,
Найкращий в світі український стяг,
І герб, що сяє сонцем, й солов'їна,
І кожен крок до звершення звитяг.

Державність наша буде вічно жити,
І ворогу не знищити її.
Не перестанем ненечку любити,
Ми сті́ни захищаємо свої́.

Державність, Україна і свобода,
Вкраїнська пісня й слово, що дзвенить,
За всі страждання буде нагорода –
Звитягою вона в нас зазвучить.

15.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1043727

50. ДУШУ В ВИШИВАНКУ ОДЯГНІТЬ
(Про тих, хто 20-30 років тому покинув Україну, а тепер віршиками, пісеньками й лукавим словом голосять про псевдолюбов до України там і для піару, тік-току, фейсбуку, ютубу та інших платформ іноді тут, де тихо)

В заморськім кра́ї псевдоукраїнці,
Вдягнули вишиванку й взя́ли стяг,
Але душа лишається в заслі́нці,
І люблять Україну на словах.

Таких, на превеликий жаль, чимало,
Для них війна – це просто слушна мить,
Якої ті роки їм бракувало,
Й душа за Україну не болить.

То ж слушним є момент цей для піару,
Де про любов так голосно кричать,
Не мають від війни́ вони удару,
І рятувати ненечку не мчать.

А де ж були всі двадцять-тридцять ро́ків?
Покинули Вкраїну ще колись,
За всі роки́ не було жодних кроків,
Зате тепер любити узяли́сь.

За парканом так вигідно кричати,
Бо там тривог і вибухів нема,
Не личить тії маски одягати
І про любов кричати з усіма.

Мовчали стільки літ й заговорили,
Але не тут, а там, за парканом,
Лукавим словом неньку полюбили,
І сиплють ними так, немов піском.

16.08.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1020079

51. ЄДНАННЯ КОЛЬОРІВ

Широкая нива з пшеничним колоссям
І небо над нею у смутку й жалю,
Бо нашій землиці пізнать довелося
І стогін, і муки, і пекло вогню.

Це поле пшеничне з'єдналось із небом,
Всевишній з'єднав їх колись навіки́,
За всяку ціну́ зберегти це нам треба,
Щоб клали ми хліб на свої́ рушники.

Наш стяг утворився із неба і ниви,
Найкращий у світі вкраїнський наш стяг,
Життя щоб було́ в Україні щасливе,
І з рідним цим стягом ми йшли до звитяг.

В війні щоб здобулася наша звитяга,
В усій Україні щоб стяг майорів,
Бо з ним проявилася наша відвага
В неле́гкі часи наших чорних всіх днів.

Найкращий зі стягів із ниви і поля,
Це скарб українців, дарований нам,
Із ним нас об'єднує мужність і воля,
І платять за нього герої життям.

Широкая нива з пшеничним колоссям,
І небо над нею, мов синь , простяглось,
Бо інших полотен для нас не знайшлося,
Для стягу єднання таке збереглось.

23.08.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1046272

46. ПІД КРУТАМИ

Під Кру́тами в цей день відбувся бій,
В січневий день, засні́жений, з морозом,
Розстріляно, убито безліч мрій,
Там кров лила́сь, а не дощі, мов сльози.

Розстрі́ляно під Кру́тами в цей день
Невинну мо́лодь, що на захист стала,
В живу перетворилася мішень,
Й на землю нерухомо рідну впала.

Точився бій і падали тіла́,
Відважна молодь прийняла́ удари,
Від наступу вціліти не змогла,
Вбивали їх й звіряче мордували.

Тіла у Київ згодом привезли́,
Щоб по-людськи́ усіх похоронити.
Про Кру́ти пам'ять люди зберегли,
Про тих, хто став край рідний боронити.

Вбивали українців, як могли,
Вони й колись стояли на заваді,
Студенти у бою́ тім полягли,
І цьо́му вражі сили бу́ли раді.

Молитвою цю молодь пом'янім,
Відважність їх в снігах писалась кров'ю,
Трагедію нащадкам розкажім –
Жили́ до України із любов'ю.

29.01.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2022
ID: 972590

47. СВІТАНОК НАД КРУТАМИ

Над Крутами світанок червонів,
Палало небо і бої точились…
Четверта ранку, постріл прогримів.
І перша кров на землю вже поли́лась.

Над Крутами світанок розпочавсь
Із пострілів і вражої навали,
Він кров'ю убієнних омивавсь,
Бо землю захищати поспішали.

Над Крутами світанок запалав,
Раптово і зненацька розгорівся,
Несамовито вбивця заволав,
Один за одним постріл розлетівся.

Над Крутами світанок пломенів,
Він розгорався все дедалі більше,
І розписом весь сніг зачервонів,
Була́ напруга, все ставало гірше.

Над Крутами світанок багрянів,
Лягала молодь, кулями прошита,
Ніхто із них вмирати не хотів,
Та ворогом під Крутами там вбита.

Над Крутами світанок кров'янів,
Не маєм права ми його забути!
А білий сніг, мов маками, зацвів,
Такі страшні тобі відбу́лись Крути.

04.02.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2022

48. В СЕРЦІ ТИ ОДНА

Вкраїно люба, в серці ти одна,
Як світло в храмі, як молитва тиха,
Твоя́ доро́га вільна і сумна,
На кожнім кроці зазнає́ш ти ли́ха.

Ти – мати всіх, хто вірить і болить,
Хто не зламався, хоч земля трясла́ся,
І навіть птах, що в вирій відлетить,
Вертає там, де обійнять взяла́ся.

Ти так стоїш, мов вічності свіча,
У кожнім серці твій незгасний спомин,
Твоя́ любов торка мого́ плеча,
Що не зникає навіть серед гро́мів.

Ти – голос предків, що в степах бринів,
І сльо́зи тих, хто вірив у світання,
Ти – кожен крок, що волею жеврів,
І кожне слово – кузня і надба́ння.

Ти, наче зірка, що впаде з небес,
Щоб освітити шлях у темну днину.
Тернистий шлях із гідністю пройде́ш,
Хоч кров скропила кожную стежину.

Ти, наче осінь в золотім вінку,
Де кожен лист, як спогад про героїв,
Ти – в кожнім слові, в кожному рядку,
Що шепче серце у журбі й любові.

13.10.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1049673

43. БЕРЕЗОВІ ХРЕСТИ
( Пісня )

Вмивались ви дощем весняним,
Але болючі досі рани,
Мої берези білокорі,
Хрести із вас, немов дозорі.
Хотілось чути тишину,
Та йшли герої на війну,
І полягли вони в боях,
Тому ліси й гаї в хрестах.

Герої пам'яттю зігріті,
І шаною всі оповиті.
Хрести березові біліють
І на могилах височіють.
Хотілось чути тишину,
Та йшли герої на війну,
І полягли вони в боях,
Тому ліси й гаї в хрестах.

( Мелодекламація на фоні музики)
Тут наче б то вчора точились бої,
Бо ворог зайшов в наші рідні краї,
Та й плаче земля, мов струна стугонить,
Стрілець січовий у могилі лежить.

Хотілось чути тишину,
Та йшли герої на війну,
І полягли вони в боях,
Тому ліси й гаї в хрестах.

21.07.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021

44. НЕЗЛАМНА МОЯ УКРАЇНО

Незламна моя Україно,
Сердечні вітання прийми,
І мова твоя́ солов'їна,
Наза́вжди свій стяг підійми.

Купайся в любові і славі,
Соборність твою́ збережем,
Бо жити вкраїнській державі,
З тобою весь шлях ми пройдем.

Твоя́ незалежність болюча,
Вмивається кров'ю вона,
Карбується слава блискуча,
Не знищить прокля́та війна.

Та й мова твоя́ милозвучна,
Хоч в кожному слові є біль,
Та воля звучатиме гучно,
А сиплють на рани ще й сіль.

Твій славень лунає світами,
Бо ти – незалежна роки́,
Ми серцем з тобою, ти – з нами,
Хоч терни вкривають стежки́.

Живи, процвітай, Україно,
Вбирайся в колосся хлібів,
Найкраща у світі країно,
Щоб цвіт перемоги розцвів!

24.08.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021

45. ЖИВИЙ ЛАНЦЮГ

Живий ланцюг утворимо в душі́,
З'єднаємо думками СХІД і ЗАХІД,
Хай землю ріжуть тільки лемеші́,
В повітрі замість куль літають пта́хи.

Живий ланцюг… У ньому сила й міць,
В думках усі з'єднаймо Україну,
Свідомо це робім, не силоміць,
І вірою укрі́пим наші сті́ни.

Живий ланцюг утворимо усі,
Протягнеться красиво він усюди,
Не в кро́ві щоб купались, а й в росі,
Нехай шанують НЕЗАЛЕЖНІСТЬ люди.

Живий ланцюг протягнеться так скрізь,
Із ПІВНОЧІ на ПІВДЕНЬ він проляже,
Гірких щоби ніхто не лив більш сліз,
СОБОРНІСТЬ Україна вся покаже.

Живий ланцюг з думо́к наших й сердець,
Обі́йми ніжні нашими руками,
Вкраїні ми сплеті́м самі́ вінець,
Ще й ви́стелім СОБОРНІСТЬ рушниками.

Живий ланцюг… З'єднаймо все і всіх,
Його не даймо ко́мусь розірвати,
Щоб Україну нам Господь зберіг.
По всій Вкраїні стяг наш підіймати.

Живий ланцюг. І славень прозвучить,
Лунатиме вкраїнська наша мова,
СОБОРНА УКРАЇНА БУДЕ ЖИТЬ!
Поко́тить хвилі нива колоскова.

22.01.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2022

40. НЕВМИРУЩА

Красивішої мови нема,
Україна й вона – нероздільні,
Та для когось вони – це пітьма́,
Небажання для когось суцільні.

Тая мова вкраїнська одна,
Ще з колиски вона нам знайома,
І висока за неї ціна,
Та від неї у ко́гось оско́ма.

Нею линуть по світу пісні́,
І писав нею геній Шевченко,
Вона ворогу сниться вві сні,
І в степу́ нею віє вітре́нко.

Солов'їна одна лиш така,
Але го́вори різні усюди.
Мелодійна вона і дзвінка́,
Та й віки вже живе й жити бу́де.

Та яким би наш го́вір не був,
Й діалекти які б не вживали,
Аби мову ніхто не забув,
Все життя щоб її шанували.

Щоб не сміли її розтоптать,
Та й щоб знищити міці не мали,
Бо за неї прийшлося вмирать,
І за неї на каторгу слали.

12.03.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021

41. БЕЗЦІННИЙ СПАДОК

Сама я взя́ла в спадок рідну мову,
І цим горджу́сь усе своє́ життя,
І за́вжди ж бо веду́ про це розмову,
Не викину його я на сміття́!

А спадок цей для мене дуже цінний,
Цінніший за коштовності усі,
Для мене він усе життя незмінний
І рідний він в усій своїй красі.

Щаслива я і саме ним багата,
Ділю́ся ним і свя́то бережу,
Без нього у житті не мала б свята
Й на все життя його я збережу.

Горджу́ся тим, що в спадку солов'їна,
Зрікання не було ані на мить,
А з ним живе у серці й Україна,
Й за них обох душа мене болить.

Тому́ лелію їх, як немовляток,
Бо прагнуть їх, невинних, розтоптать.
Як їх нема – не милий і достаток,
Та й всіх прошу́ цей спадок шанувать.

18.04.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
ID: 974514

42. МОВА, ПІСНЯ Й УКРАЇНА ХАЙ ЖИВУТЬ

Вишиванка і калина,
Вишивана Україна,
Колоситься всюди нива золота́,
Срібні ро́си на покосах,
Стрі́чки вплетені у ко́сах,
Покоління українців підроста.

Всюди стелиться барвінок,
Гарна врода українок,
І верба плакуча віти розпліта.
Лебідь лине до лебідки
В Україну хто́зна звідки,
Наша пісня в піднебесся все зліта.

Соловейки нам співають,
Гуртуватися скликають,
Лине мова українська у світах.
Українська наша доля,
І гетьма́нська сила й воля
Карбувалися віками у книжках.

Мальви, м'ята й біла хата,
Пісня мами й слово тата,
Чорнобривці обере́гом край воріт.
І сади квітучі всюди,
В Україні МИР хай бу́де!
Хай не гине України кращий цвіт!

Хай Вкраїна процвітає,
Бог її оберігає,
Хай простеляться усюди рушники,
Хай нам за́вжди сонце світить,
Хай ростуть щасливі діти
І до щастя хай веду́ть усіх стежки́.

Українці – гарні люди,
Наче мак, по світу всюди,
Та Вкраїну всі у серці бережуть,
І традиції й обряди,
Щоб не знать ніколи зради,
МОВА, ПІСНЯ й УКРАЇНА ХАЙ ЖИВУТЬ!

19.05.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 974506

37. ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ

Далекий ще тридцять дев'ятий рік,
І довго так чекали сорок п'ятий,
Час, як вода, невпинно з русла тік,
Й добіг той час до позначки – двадцятий.
День пам'яті й примирення у нас
Двадцятий рік, та інше вже століття.
Ніколи не забудемо той час…
Була війна, й тоді було жахіття.

ПРИСПІВ

День пам'яті й примирення,
День пам'яті настав,
А ті роки й страшну війну
Ніхто не забував.
День пам'яті й примирення
Живе в наших серцях,
А імена захисників
Сьогодні на вустах.

День пам'яті й примирення настав,
Та пам'ять про таке не помирає,
Бо дід і прадід крівцю проливав,
Він знав, що вдома вся рідня чекає.
Буя весна, все знову ожило,
Та пам'ять про цей день не помирала.
Не можемо забути, що було,
Бо перемогу кров'ю гаптували.

08.05.2020 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2020

38. УКРАЇНА ВИШИВАНА

Україно моя вишивана,
Ти – найкраща у світі земля,
Вишиванкою буть Богом дана,
Вишиванкою ти зацвіла.

Вишиваною ти народилась,
Ти в калині уся й колосках,
На просторах барвінком стелилась,
Як в мережках – в хвилястих стежках.

Вишивана моя Україно,
Вишиванка тобі до лиця,
Вишиванкою пісня скрізь лине,
Ти такою живеш у серцях.

То ж найкраще вбрання ти придбала,
Про вбрання це співають пісні,
Ти у ньому квітучою стала,
А всі квіти – красиві й рясні.

Вишиванка у кожному слові,
В кожній пісні душевній, дзвінкій,
Візерунки такі всі чудові
В вишиванці прекрасній твоїй.

Україно моя вишивана,
Ти – єдина у світі така,
Вишиванка твоя незрівнянна,
Й серцю милая мова дзвінка.

16.05.2020 р.

 ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2020
ID: 1046363

39. З ГОРДІСТЮ НОСИМО ЙМЕННЯ

Чубинський – батько сильних вічних слів,
Вони вплели́ся в славень України,
Душею він зробити це зумів,
Тепер наш славень всюди й за́вжди лине.
 У ньому сила мудрості віків,
Вона могутня, невмируща й нині,
Це – наша зброя проти ворогів,
Це – наша гордість в славній Україні.

ПРИСПІВ

Ми – завзятії Чубинці,
Ними ми назвались,
Все долаєм по сходинці,
Мрії щоб збувались.
Батька славня ми шануєм,
Ймення його носим,
В світ культури всі прямуєм,
З нами йти всіх просим.

Це ймення носим з гордістю роки́
І світлу пам'ять за́вжди бережемо,
Прохо́дим в думці всі його стежки́,
Й стежка́ми тими кожного ведемо.
Ця постать є величною для нас,
Вона – чудовий приклад для народу.
Настала мить й звеличувати час,
Й не опускаєм ми таку нагоду.

ПРИСПІВ

29.01.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2021
ID: 1056162

25. СЛУГИ ВІРНО СЛУЖАТЬ

Бачу – слуги вірно служать,
Всім КРАВЧУЧКИ роздають.
По Печерську з ними кружать,
Голосувать наказ дають.

Сюди усіх їх позбирали,
Щоби людям роздавать.
Правди ж бо нічуть не знали,
Та треба ж бо агітувать.

Крім КРАВЧУЧОК на Печерську -
Футболки й кепки, їхній шарм.
Їх дають майже задурно:
Лиш за підписку в TELEGRAM.

«Ой,як добре! - дехто каже,-
Вже не треба купувать.
Ну ,а там…як карта ляже,
Та піду голосувать.»

Зубожіння вже минуло»,
І «зажили» ,як в раю,
Та подумать же забули,
Що над пропасті краю.

Їдуть вже не заробляти,
А й у Відень каву пить.
Скоро будуть всі гуляти,
І ,як слуги , в «маслі жить».

Та чи довго все це буде?
Зубожіння не вернуть?
Обіцянки всі забуде,
Й зубожілі пропадуть.

Може ще щось давать будуть
Поки вибори пройдуть,
Ну, а потім…всіх забудуть,
І на хліб вже не дадуть.

17.07.2019 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

26. БЕЗЛІЧ Є ВІРШІВ ПРО УКРАЇНУ

Безліч є віршів про Україну.
Я про неї теж вірші пишу,
Бо люблю всім серцем цю країну,
Змалечку її в серці ношу.

Як можна Україну не любити?
Як можна не оспівувать її?
Адже на цій святій землі нам жити,
І бачить гори і широкії плаї.

Люблю цю землю , Богом всім нам дану,
Н якій родить хліб у нас святий,
Їй віддаю любов свою і шану,
І в ній запас добра є золотий.

Про Україну пишуть і говорять,
Але не в кожного любов до неї є…
Навіть чудеса із ненькою ж бо творять,
Не дякують , що сонце в нас встає.

Свята земля – їй ймення Україна,
Вона одна така є на Землі.
Люблю її , бо я її дитина,
І з нею я на рідному крилі.

11.07.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

27. ЗА ЦЕ СЕБЕ, АЛЕ НЕ МОВУ, НЕНАВИДЬ

Та не ганьби вже стільки Україну!
Та не глумись над нею защораз!
Не виставляй на посміховисько країну!
Для кого ти це робиш напоказ?

Не плюй вже стільки в нашу рідну мову!
Не насміхайся ти над нею ж бо щодня!
Дай розквітати нашій мові й слову!
Що за відношення і що за маячня?

Поясни ,будь ласка , зрозуміло
Чому ти мову топчеш вочевидь?
Чому ти її топчеш ,наче тіло?
ЗА ЦЕ СЕБЕ,АЛЕ НЕ МОВУ , НЕНАВИДЬ!

Невже не чуєш,як ти розмовляєш?
Для чого це так робиш,поясни?!
Ти цим народ і Україну зневажаєш -
Не всі люди «безмозглі барани»!

Задумайся , отямся , схаменися!
Не ганьби ти Україну і людей!
На все ,що кажеш, збоку подивися,
І вийди з образу тих зрадників-юдей.

10.07.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

19. З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, РІДНА ВКРАЇНО

З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, РІДНА ВКРАЇНО!
Процвітання тобі і добра
В двадцять восьмі твої роковини.
Щоб квітучою завжди була.

Над тобою щоб мирнеє небо
Нарешті назавжди було.
Щоб тебе не топтали ганебно,
Щоб слово вкраїнське жило.

Щоб ти процвітала, рідненька,
Щоб тебе поважали усі.
Для нас, українців, ти – ненька,
Ти найкраща в своїй всекрасі.

Щоб хліба колосились у полі,
Щоб барвінок стеливсь по землі,
Щоб не знала лихої більш долі,
Підіймалась на своїм крилі.

Щоб тополі росли край дороги,
Щоб калина цвіла край воріт,
Щоб не знала ти більше облоги,
Й український щоб множився рід.

Щоб твої ́зеленіли Карпати,
Й повноводними рі́ки були́.
Ти – найкраща у світі й багата
Й НЕЗАЛЕЖНІСТЬ тобі здобули́.

Чорноземи щоб рясно роди́ли,
Щоб купалася ти у добрі́,
Щоб в мирі і злагоді жи́ли
На рідній вкраїнській землі.

Щоб в серцях українських жила́ ти,
Щоб тобою пишались завжди́,
Щоб єдність могла процвітати,
Й щоб не знала ніко́ли біди́.

Українське щоб слово звучало,
Й пісня вкраїнська лила́сь,
Вінком слави щоб все увінчалось,
Щоб мрія вкраїнців збула́сь.

Щоб гімн твій звучав по всім світі,
Й світився щоб волею герб,
Щоб стягом були́ оповиті,
Й щоб не зменшало в тебе ж бо верб.

Щоб гімн твій звучав на всіх мовах,
Й з українських щоб линув він вуст,
Щоб ніко́ли не була в оковах!
Дорожу я тобою й горджусь!

Щоб любов'ю була́ вишивана,
І міцністю ткана була́,
Бо ти Богом земля дарова́на,
Й українцями нас нарекла.

Процвітай, волелюбна державо!
Твердо же стій на ногах!
Честь й хвала тобі, рідна, і слава!
Ти ж бо зо́всім ще юна в роках.

З НЕЗАЛЕЖНІСТЮ, РІДНА ВКРАЇНО!
Будь квітучою ти навіки́!
Хоч на мапі ти просто краплина,
Та до тебе ведуть всі стежки́!

24.08.2019 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

20. ВКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР

ВКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР – не просто полотно,
Де поєдналось жовте і блакитне,
Не просто це двоколірне рядно –
Це небо неозоре й поле житнє.

ВКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР –гордість ж бо яка,
Це – стяг нашої неньки України,
Стяг НЕЗАЛЕЖНОСТІ, не слуг й не кріпака!
Й про нього українська пісня лине.

ВКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР – ЄДНОСТІ ж бо стяг,
Стяг ВОЛЕЛЮБНОСТІ вкраїнського народу,
Він святості й висот своїх досяг
І заслужив найвищу нагороду.

ВКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР всюди майорить
І на вітру він розвивається, мов хвиля,
Над ним розкинулась небесная блакить,
Під ним – земля свята й вкраїнцю мила.

23.08.2019 р.

 ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019
ID: 1046268

21. НЕВЖЕ?

Невже не хоче нарід краще жити?
Чи хоче жити в рабстві і ярмі?
Як можна Україну не любити?
Чи хочеться впритул стоять стіні?

Як можна буть сліпими і глухими?
Невже народжені рабсилою лиш буть?
Невже керуються думками лиш чужими
Й сітки густі самі собі плетуть?

Невже рабам відкриті всі простори?
Невже раби – це краще , що лиш є?
Чи ж бо не чули про голодомори?
Чи рабам сонце краще ж бо встає?

Невже нема свідомості і тями?
Невже не хочеться народу процвітать?
Чом не стають за Україну же борцями,
А й дають змогу її знищить й розтоптать?

24.07.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

13. РІЗНИЦЯ ВЕЛИКА

Різниця велика, та ще ж бо яка,
Зарплата висока чи дуже низька,
Їхать в кортежі чи пішки іти.
Невже так бо важко різницю знайти?

А різниця велика у цьому ж бо є,
Розчарування і болю вона додає.
Розплющити очі й побачить її,
Й не кошти держави витрачать, а й свої.

Невже не різниця хліб з ікрою й вино,
Й хліба окраєць, що засох вже давно?
Хтось жирує й не бачить бідних людей,
В когось сльози рікою за все це з очей.

Невже не різниця жити чи помирати,
Бо змоги нема ліки ті купувати?
Невже не різниця на курортах бувати
Чи копійки в гаманці на хліб рахувати?

Різниця велика! Як народ поживіть!
Амбіції всі в кулуарах лишіть!
Відмовтесь від всіх привілеїв держави!
Яка ж бо різниця – своє чи халява?

Окопи чи вілла? Невже не різниця?
Чому ж у окопах залюбки не сидиться?
Не різниця – петарди це рвуться чи міни?
Не різниця – жить буде чи на фронті загине?

То ж шукайте різницю, розплющуйте очі,
Щоб слова не збувались страшнії пророчі!
Задумайтесь, про́шу! Різницю знайдіть!
Рідну Вкраїну не розтопчіть!

12.01.2020 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2020

14. ТИ ПОТРІБНА МЕНІ

Ти потрібна мені, і не тільки мені,
Багатьом ти потрібна, Вкраїно,
Та вісті щоразу я чую сумні,
І плач замість пісні скрізь лине.

Ти потрібна мені, ти потрібна усім,
В крові ти купаєшся, сльози ти рониш,
Ти одна дорогенька, вас в світі не сім,
Незалежність свою ти борониш.

Ти потрібна мені, як скрипці струна,
І втратить тебе я боюся,
Ти найкраща у світі, така ти одна,
За тебе я Богу молюся.

Ти потрібна мені, кріпися, прошу,
Не смій перед ворогом впасти!
Я руки в молитві до неба зношу,
Як держава, не смій ти пропасти!

Ти потрібна мені у своїй всекрасі,
У тебе найкращі світанки.
Купайся, благаю, в сріблястій росі,
Тебе не руйнують хай танки.

Ти потрібна мені, як повітря ковток,
Ти потрібна, як мама і тато,
Не втрачай, я благаю, землі ні шматок,
Тих, що люблять тебе, є багато.

Ти потрібна мені, як землиці вода,
Як птаху повітря і небо,
Тебе, дорогенька, мені дуже шкода,
Та благаю, здаватись не треба!

Ти потрібно мені, я це щиро кажу,
Все життя в моїм серці живеш,
Про тебе пісні свої й вірші пишу,
Жити й квітнуть надалі ти сили знайдеш.

Ти потрібна мені, ти як квітка цвіти,
І слово твоє нехай лине,
Прикро, що шлях такий мусиш пройти,
Та слава твоя не загине!

Ти потрібна мені! Ти чуєш мене?
І мова твоя хай у світі лунає!
Доля щаслива тебе не мине,
Серце моє відчуває!

14.01.2020 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2020

15. ХТО ДОЗВОЛИВ?

Хто наругу над гімном дозволив?
Хто дозволив злочинний цей крок?
Хто Кароль для гімну оголив?
Чи сягнули від цього зірок?

Хто дозволив над славнем знущатись?
Невже славень для них – це ніщо?
До святого як можна торкатись?
І в репі ж бо мова про що?

З споконвіку такого не було,
Щоб славень нівечили так.
В кого ж думка така промайнула,
Щоб з славня робити репак?

Чи наказані будуть злочинці?
Чи визнають свою вину?
Чи змовчать і про це українці
І ковтнуть знову смак полину?

27.08.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

7. ПІСНЯ
Україна – то є пісня,

Пісню куля не бере́,
Її стогін вже рознісся,
Та вона – не кабаре.

Ворог хоче її вбити,
Та вона усе звучить,
Все жила́ і буде жити,
Перестане крівцю лить.

Пісня, створена віками,
Люд її наш береже,
Ми – із нею, вона – з нами,
В світі її знають вже.

Підхопить її звучання
Ще ніко́му не вдало́сь,
Бо народу в ній єднання,
Й захищати довело́сь.

Пісня ця – дзвінка й могутня,
Віра й воля в ній сплели́сь,
І незламність в ній присутня,
Свої ноти збереглись.

Буде линути-злітати
Пісня ця усі віки,
Будуть її поважати
Й простеляти рушники.

Україна – славна пісня,
Найпотужніша з пісень,
Звук її в світи віднісся,
Переможний при́йде день.

28.08.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1046619

8. ЛИНЕ ІЗ СЕРЦЯ І МОВЛЯТЬ ВУСТА

Шануймо, плекаймо – за неї вмирають,
За неї ідуть з ворогами на прю,
За неї героїв ординці вбивають,
За неї рідненьку ми з вами в строю́.

Борімось за неї, не даймо убити,
Не даймо її ворогам придушить,
Бо мова вкраїнська завжди́ має жити,
Й не сміймо ворожим сміттям засмітить.

Її солов'їну у серці леліймо,
Неначе святиню її бережім,
Душевним теплом калино́ву зігріймо,
Як маму і тата, у серці носім.

Не даймо над нею потворам знущатись,
Це – нації код, це – любов і життя,
Не сміймо її ми ніза́що цуратись,
Це – роду коріння й душі вишиття.

Її калинову, як скарб зберігаймо,
Скарбницю замкнім на надійні замки́,
У спадок нащадкам її передаймо,
Немов вишиванку свою́ й рушники.

Хай в світі звучить мелодійна усюди,
Хай піснею лине, хай птахом зліта,
Вкраїнська – найкраща і жить вона буде,
Бо лине із серця і мовлять вуста.

21.02.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024

ID: 1006441

 9. ЗЕМНИЙ РАЙ

Госпо́дь нам всім подарував
Благословенну Україну,
А до дарунка ще й додав
Нам мелодійну солов'їну.

Нам дарував земний наш рай,
Усе у ньому серцю миле,
Чудовий наш вкраїнський край
І українське слово щире.

Степи і гори, і поля́,
Широкі луки і діброви,
Озе́ра, рі́ки і моря́ –
Співать про це й вести́ розмови.

І серцем все оце любить,
Усе примножувать, леліять,
Цим раєм за́вжди дорожить
Й зерно добірне в землю сіять.

Усе оспівувать в піснях,
І словом все закарбувати.
Про нас дізналися в світах,
Вкраїна має розквітати!

Всевишнім да́на ця земля,
За це ми дякуєм щомиті.
На ній не буде москаля –
Його діяннями ми ситі!

22.02.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2024
ID: 1006563

4. ЄДНАННЯ КОЛЬОРІВ

Широкая нива з пшеничним колоссям
І небо над нею у смутку й жалю,
Бо нашій землиці пізнать довелося
І стогін, і муки, і пекло вогню.

Це поле пшеничне з'єдналось із небом,
Всевишній з'єднав їх колись навіки́,
За всяку ціну́ зберегти це нам треба,
Щоб клали ми хліб на свої́ рушники.

Наш стяг утворився із неба і ниви,
Найкращий у світі вкраїнський наш стяг,
Життя щоб було́ в Україні щасливе,
І з рідним цим стягом ми йшли до звитяг.

В війні щоб здобулася наша звитяга,
В усій Україні щоб стяг майорів,
Бо з ним проявилася наша відвага
В неле́гкі часи наших чорних всіх днів.

Найкращий зі стягів із ниви і поля,
Це скарб українців, дарований нам,
Із ним нас об'єднує мужність і воля,
І платять за нього герої життям.

Широкая нива з пшеничним колоссям,
І небо над нею, мов синь , простяглось,
Бо інших полотен для нас не знайшлося,
Для стягу єднання таке збереглось.

23.08.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1046272

5. ЧИ ЦЕ НЕ В НАС?

Чи це не в нас щомиті гинуть люди?
Чи це не в нас? Не в нас ідуть бої́?
Чи це не в нас земля родюча всюди?
Чи це не в нас найкращії гаї?

Чи це не в нас із ворогом воюють?
Чи це не в нас лягає неньки цвіт?
Чи це не в нас у ду́ші наші плю́ють?
Чи це не в нас війна вже стільки літ?

Чи це не в нас є звуки канонади?
Чи це не в нас здригається земля?
Чи це не в нас є присмак болю й зради?
Чи це не в нас сліди скрізь москаля?

Чи це не в нас лягають у могили?
Чи це не в нас все знищує москаль?
Чи це не в нас беру́ться звідкись сили?
Чи це не в нас нівечать все, на жаль?

Чи це не в нас актор взяв в ру́ки зброю?
Чи це не в нас зі сцени – та й на фронт?
Чи це не в нас жінки́ ідуть до бо́ю?
Чи це не в нас кровавий горизонт?

Чи це не в нас в підвалах вчаться діти?
Чи це не в нас вмирають малюки?
Чи це не в нас до сонця пнуться квіти?
Чи це не в нас співають залюбки?

Чи це не в нас злітає птахом слово?
Чи це не в нас танцюється гопак?
Чи це не в нас найкраща в світі мова?
Чи це не в нас вбиває нас чужак?

Чи це не в нас жили́ колись у МИРІ?
Чи це не в нас не прагнули війни́?
Чи це не в нас привітні люди й щирі?
Чи це не в нас були́ спокійні сни?

Чи це не в нас найкращий в світі славень?
Чи це не в нас найкращий герб і стяг?
Чи це не в нас народ державу славить?
Чи це не в нас прямують до звитяг?

12.02.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2024
ID: 1005628

6. ЧОМУ ГАНЬБЛЯТЬ ПОЛОТНИЩЕ СВОБОДИ?

Чому ганьбля́ть полотнище свободи?
Невже він став ганчіркою для вас?
Та схаменися, любий мій народе!
Чому́ ганьбиш країну і всіх нас?

Дозволив хто цій жирній свиноматці
Напнути стяг на це гниле єство?
Тепер висить він на ганебній латці…
То хто ж це сіяв, що таке жниво́?

Невже культура зовсім в нас щезає?
Чому́ в потвори глум є над святим?
В державі хто усе це дозволяє?
Чому́ ганьбить потвора нас і цим?

Дозволив хто огидній цій паску́ді
Вкраїнський стяг на світ увесь ганьби́ть?
А далі що зі стягом нашим буде?
Невже цю па́скудь ненька не болить?

А за таке пробачення не буде!
Але ж чому́? Чому́ народ мовчить?
Розплющіть вічі! Схаменіться, люди!
Чому́ це дозволяєте роби́ть?

Чому́ ганьблять полотнище свободи?
Паплюжать стяг так само, як орда.
Звідкіль ти взявся в Україні, зброде?
І з-за таких в нас горе і біда.

10.02.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1005489