ПАТРІОТИЧНА ЛІРИКА
ПАТРІОТИЧНА ЛІРИКА
Додайте текст тут...
Ваш заголовок
Натисніть тут і почніть писати. Тимэам тинкидюнт вяш ты ючю ийжквюы факёльиси рыпудяары эи эи йужто зэнтынтиаэ эжт.
Натисніть тут і почніть писати. Интылльэгэбат но ыльигэнди янвыняры мэдиокретатым зыд про модо адхюк зэнтынтиаэ ед йн натюм нолюёжжэ янтэрэсщэт.
Натисніть тут і почніть писати. Про эи мыа тальэ декат пхйложопхяа ютроквюы кончюлату ыт нам мэя эю убяквюэ аюдиам.
Ваш заголовок
ЄДНАННЯ КОЛЬОРІВ
Широкая нива з пшеничним колоссям
І небо над нею у смутку й жалю,
Бо нашій землиці пізнать довелося
І стогін, і муки, і пекло вогню.
Це поле пшеничне з'єдналось із небом,
Всевишній з'єднав їх колись навіки́,
За всяку ціну́ зберегти це нам треба,
Щоб клали ми хліб на свої́ рушники.
Наш стяг утворився із неба і ниви,
Найкращий у світі вкраїнський наш стяг,
Життя щоб було́ в Україні щасливе,
І з рідним цим стягом ми йшли до звитяг.
В війні щоб здобулася наша звитяга,
В усій Україні щоб стяг майорів,
Бо з ним проявилася наша відвага
В неле́гкі часи наших чорних всіх днів.
Найкращий зі стягів із ниви і поля,
Це скарб українців, дарований нам,
Із ним нас об'єднує мужність і воля,
І платять за нього герої життям.
Широкая нива з пшеничним колоссям,
І небо над нею, мов синь , простяглось,
Бо інших полотен для нас не знайшлося,
Для стягу єднання таке збереглось.
23.08.2025 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1046272
Натисніть тут і почніть писати. Интылльэгэбат но ыльигэнди янвыняры мэдиокретатым зыд про модо адхюк зэнтынтиаэ ед йн натюм нолюёжжэ янтэрэсщэт.
Натисніть тут і почніть писати. Про эи мыа тальэ декат пхйложопхяа ютроквюы кончюлату ыт нам мэя эю убяквюэ аюдиам.
СУЦІЛЬНІ ПИТАННЯ
Чи Україна вже не Україна?
Чи націю вкраїнцями не звуть?
Чи мова в нас уже не солов'їна?
Чи в Україні українці не живуть?
Чи в нас нема вкраїнської культури?
Чи пісня українська не звучить?
Чи хто ми є – у світі вже забули?
Чи неньку перестали ми любить?
Чи слово українське в нас не лине?
Чи вишиванки в нас уже катма́?
Чи нарід за Вкраїну в нас не гине?
Чи сво́го вже нічо́го в нас нема?
Чи в нас нема соборної держави?
Чи символи державні вже не ті?
Чи ми не кажем: «УКРАЇНІ СЛАВА!»?
Чи хліб і зе́млі в нас не золоті?
Чи звичаїв свої́х ми відцурались?
Чи ми зреклись вкраїнського всього́?
Чи ми чужим на вірність присягались?
Чого́ так з нами? Поясніть. Чого́?
Чи наша вже земля не українська?
Чи символів вкраїнських в нас нема?
Чи може Україна вже жидівська?
За що вони так з нами усіма?
Чи в нас нема обрядів споконвічних?
Чи нехтуєм традиціями ми?
За що над нами глум оцей публічний?
Чи перестали бути ми людьми?
Чому́? Скажіть! Чому́ це допустили?
Чому́ нас топчуть із усіх боків?
Чи не вкраїнці на землі́ цій жи́ли
Впродовж усіх століть, усіх віків?
16.12.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1001204
Ваш заголовок
ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ?
Чи УКРАЇНУ перейменували,
Що нам менору вже подарували?
То ж на МАЙДАНІ вже горить яскраво,
Але не пише: «УКРАЇНІ СЛАВА!».
І в Чернівцях, й в Одесі ясно сві́тить…
На що жидюра в Україні мітить?
Скажіть мені навіщо це й для чо́го?
Чи стало їм вже мало кра́ю сво́го?
За що таке знущання вже над нами?
За що цей глум і ці бруднії плями?
Невже керовник вже не пам'ятає,
Яку країну світу представляє?
За що цей глум над нами, українці?
Невже не ситі горя ми по вінці?
Невже вбивають назву УКРАЇНА
І через це руйнують наші сті́ни?
Чому́? Скажіть! Чи щось не розумію?
Навіщо влаштували цю затію?
Чи нас уже продали з потрохами
Й тепер нас іменують всіх жидами?
Я – УКРАЇНКА й тризуб хочу бачить!
Невже заплющать очі й це пробачать?
Проснись, народе, рідної ВКРАЇНИ –
Забрати хочуть те, що в нас є цінне!
Так ось чому́ кричав: «Ми їх зробили!»…
Жиди Вкраїну вже заполонили,
І ба́йдуже їм наше, УКРАЇНСЬКЕ,
То й пхають нам огидне те чужинське.
В народу наче очі у тумані –
Палахкотить менора на майдані,
Якщо вона вже в серці УКРАЇНИ
Замість хреста й червоної калини.
15.12.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1000910
ДЕРЖАВНІСТЬ
Державність, Україна, гідність, воля,
Соборність, суверенність, ненька й ми,
Спіткала нас усіх чому́сь недоля,
Але ми залишаємось людьми.
Державність нашу прагне ворог вбити,
Удари нищівні він завдає,
Та ми взяли́ся Господа молити,
Бо нарід, наче воду, крівцю ллє.
Державність не дамо ми розтоптати,
За неї гине кращий неньки цвіт,
Що взявся нашу неньку рятувати,
І ро́бить це багато довгих літ.
Державність, незалежність, Україна,
Найкращий в світі український стяг,
І герб, що сяє сонцем, й солов'їна,
І кожен крок до звершення звитяг.
Державність наша буде вічно жити,
І ворогу не знищити її.
Не перестанем ненечку любити,
Ми сті́ни захищаємо свої́.
Державність, Україна і свобода,
Вкраїнська пісня й слово, що дзвенить,
За всі страждання буде нагорода –
Звитягою вона в нас зазвучить.
15.07.2025 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1043727