ПЕЙЗАЖНА ЛІРИКА
ПЕЙЗАЖНА ЛІРИКА
Додайте текст тут...
Ваш заголовок
Натисніть тут і почніть писати. Тимэам тинкидюнт вяш ты ючю ийжквюы факёльиси рыпудяары эи эи йужто зэнтынтиаэ эжт.
Натисніть тут і почніть писати. Интылльэгэбат но ыльигэнди янвыняры мэдиокретатым зыд про модо адхюк зэнтынтиаэ ед йн натюм нолюёжжэ янтэрэсщэт.
Натисніть тут і почніть писати. Про эи мыа тальэ декат пхйложопхяа ютроквюы кончюлату ыт нам мэя эю убяквюэ аюдиам.
Ваш заголовок
ВЖЕ НЕ
РЕВЕ
Вже не реве, вже тільки стогне
Широкий красень наш Дніпро,
Неначе в нелюдів в полоні…
Людське бездушшя довело́.
Вже не реве, не котить хвилі,
Які колись щораз котив,
Сміття у ньому, бруду, гнилі…
Та він цього не заслужив.
Вже не реве, бо вже міліє,
І скоро буде видно дно.
Дивлюсь на нього й серце мліє,
Та нелюдам же всеодно.
Вже не реве, не промовляє,
Не тішить хлюпанням тих хвиль,
А вже поволі він стихає,
Й стає на ньому вічний штиль.
Вже не реве, вже тільки стогне,
І його стогін чуєм ми.
Не дай Господь ще більш застогне…
Байдужість, Боже, надійми!
31.08.2019 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019
ID: 1043081
Натисніть тут і почніть писати. Интылльэгэбат но ыльигэнди янвыняры мэдиокретатым зыд про модо адхюк зэнтынтиаэ ед йн натюм нолюёжжэ янтэрэсщэт.
Натисніть тут і почніть писати. Про эи мыа тальэ декат пхйложопхяа ютроквюы кончюлату ыт нам мэя эю убяквюэ аюдиам.
Ваш заголовок
КВІТНЕВА ЗИМА У КАРПАТАХ
Ось так зима в Карпати в квітні завітала,
Сантиметрів тридцять снігу там понатрясала.
Неймовірні краєвиди бачимо усюди,
З рукавів трясти сніжинки ще красуня буде.
Ми тепла́ у квітні хочем, щоби все буяло,
Щоб у зе́лені і квіті все вже потопало, Щоб пташки́ пісні співали про сріблясті ро́си,
А береза і вербичка прикрашали ко́си.
Але матінка-природа зи́му повернула, На Карпати мо́ї рідні чарами сипнула. Побілила всі дерева, і поля, й хатини, То ж зимова пісня в квітні у Карпатах лине.
Вітер музику там грає просто дивовижну
Про цю кралечку казкову, зиму білосніжну.
Ще й взяли́сь усі сніжинки мило вальсувати,
Щоб красивий білий ки́лим усюди зіткати.
Не боялася красуня в квітні завітати
І про себе білим танцем знову нагадати.
Наче краля гордовито пройшлася усюди,
Й тих відвідин нею в квітні ніхто не забуде.
Кілька днів так погостює, всіх порозважає,
А тоді лаштунки білі усі позбирає,
Бо тепло́ нам подарує сонечко привітне,
І тоді усе навколо з радістю розквітне.
06.04.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 р. ID: 979438
КВІТНЕВА ЗИМА У КАРПАТАХ
Ось так зима в Карпати в квітні завітала,
Сантиметрів тридцять снігу там понатрясала.
Неймовірні краєвиди бачимо усюди,
З рукавів трясти сніжинки ще красуня буде.
Ми тепла́ у квітні хочем, щоби все буяло,
Щоб у зе́лені і квіті все вже потопало, Щоб пташки́ пісні співали про сріблясті ро́си,
А береза і вербичка прикрашали ко́си.
Але матінка-природа зи́му повернула, На Карпати мо́ї рідні чарами сипнула. Побілила всі дерева, і поля, й хатини, То ж зимова пісня в квітні у Карпатах лине.
Вітер музику там грає просто дивовижну
Про цю кралечку казкову, зиму білосніжну.
Ще й взяли́сь усі сніжинки мило вальсувати,
Щоб красивий білий ки́лим усюди зіткати.
Не боялася красуня в квітні завітати
І про себе білим танцем знову нагадати.
Наче краля гордовито пройшлася усюди,
Й тих відвідин нею в квітні ніхто не забуде.
Кілька днів так погостює, всіх порозважає,
А тоді лаштунки білі усі позбирає,
Бо тепло́ нам подарує сонечко привітне,
І тоді усе навколо з радістю розквітне.
06.04.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 р. ID: 979438
ВІТЕР-ҐВАЛТІВНИК
Якось вітер-ґвалтівник
Ґвалтувати взявся,
Але потім думка – смик,
Й в любові зізнався.
Цілувати заходивсь,
І став обіймати,
Він до мене притуливсь
Й щось почав шептати.
Думав – буду я радіть,
Мило усміхнуся,
Бо спустився з верховіть
Й в нього загорнуся.
Не отримав, що хотів,
Дала я відмову,
Розізлився, полетів
Й повернувся знову.
Я його – не він мене,
Моя перемога.
Він не ляже й не засне –
Місія розлога.
Ґвалтувати все він звик,
Іноді й зненацька.
Це ж не красень-чарівник,
Втіха чудернацька.
Рада була би йому
В спеку, не в морози,
Тих обіймів не прийму
До цвітінь мімози.
Як мімоза зацвіте,
Сонечко пригріє,
Набере він знов розбіг
Й з радістю повіє.
Як зійде усюди сніг,
Морозів не буде,
Він відкриє декольте
Й загляне усюди.
Нагадає він й тоді,
Що я не скорилась,
Й буде брать в обійми ті,
Від яких відбилась.
23.12.2022 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 980515