КОХАНА

До тебе птахом я лечу, моя кохана,
До тебе птахом я лечу, моя жадана,
З тобою завжди буду я, моя Богине,
І пісня ця для тебе, люба лине.

Приспів

Кохана, єдина кохана,
Ти долею є дарована,
Для мене ти світиш зорею,
Торкнутись зуміла душею.
Кохана, єдина кохана,
Ти Господом є мені дана,
Красою мене полонила,
Коханню розправила крила.

Тебе в думках своїх несу, моя єдина,
Тобою тільки я живу, моя пташино,
Тебе у серці бережу й тебе лелію,
І від кохання, люба, шаленію.

Приспів

Кохана, єдина кохана,
Ти долею є дарована,
Для мене ти світиш зорею,
Торкнутись зуміла душею.
Кохана, єдина кохана,
Ти Господом є мені дана,
Красою мене полонила,
Коханню розправила крила.

Так ніжно розплітає вітер твої коси,
І перлами на квіти й трави впали роси,
А місяць все із зорями веде розмову,
Й співає срібнолистий колискову.

Приспів

Кохана, єдина кохана,
Ти долею є дарована,
Для мене ти світиш зорею,
Торкнутись зуміла душею.
Кохана, єдина кохана,
Ти Господом є мені дана,
Красою мене полонила,
Коханню розправила крила.

14.11.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1051452

ДОДОМУ

Вертаю додому, до рідної хати,
Я птахом кружляв по далеких світах,
Як довго прийшлося на мить цю чекати,
А рідну домівку я бачив у снах.

ПРИСПІВ

Додому, додому, додому
Вертаю з далеких доріг,
І молю я Богу святому
Ступити на рідний поріг.
Додому, додому, додому,
Де я народився і зріс,
Роки́ я у кра́ї чужому,
Від щастя не стримую сліз.

Вертаю додому, до батька і мами,
Пройтися подвір'ям, де мальви ростуть,
Пройтись на світанні дитинства стежками,
Відчути як ро́си сріблясті спадуть.

ПРИСПІВ

Вертаю додому у край цей квітучий,
Де пахне чебрець і шумлять явори,
Де верби над ставом схилились плакучі,
Де спогадом кличуть усі вечори.

ПРИСПІВ

07.12.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1052837

БІЛИЙ СНІГ

Білий сніг на зеленому листі,
Білий сніг на зеленій траві,
А калина в червонім намисті,
Багряніє в ранковій імлі.
Білий сніг намистинок торкався,
І кожнісіньку він цілував,
Так в любові калині зізнався,
Й дуже ніжно її обіймав.

ПРИСПІВ

Білий сніг, білий сніг, білий сніг,
Білий сніг у повітрі кружляє,
Білий сніг, білий сніг, білий сніг
На траву і на листя лягає.
Білий сніг, білий сніг, білий сніг,
Білий сніг простеливсь оксамитом,
Білий сніг, білий сніг, білий сніг
В поцілунку зустрівся із цвітом.

Десь у полі туман розстелився,
Вітер ніжно гойдає жалі,
В серці смуток чомусь оселився,
Наче спомин про дні золоті.
І діброва дрімає у тиші,
Гай шепоче про літо нове,
А мелодія серце колише,
Наче пісню, що знов оживе.

ПРИСПІВ

Білий сніг на зеленому листі,
Наче спогад, який оповив,
І злітає мелодія чиста,
Бо він ніжністю все полонив.
Білий сніг на зеленому листі,
Вітер лагідно шепче в гіллі,
І дорога в тумані сріблистім,
Всюди казка на білім крилі.

ПРИСПІВ

17.12.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1053432

БЕЗ КОРІННЯ РОДУ НЕ ЦВІСТИ

Коріння роду є з споконвікі́в,
Без нього роду ані дня не жити,
Душевний в ньому чуєм переспі́в,
Й Госпо́дь поможе долю простелити.
Коріння роду все переплело́сь,
Захована у ньому роду сила,
Моє́му впле́сти та́кож довело́сь,
Воно дало́ мені життєві крила.

ПРИСПІВ

А без коріння роду не цвісти,
І без коріння він рости не буде,
Його в серцях усім нам берегти,
Тоді воно вплететься так усюди.
А без коріння роду не цвісти,
І без коріння роду не буяти,
Це маєм пам'ятати я і ти,
Не можемо такого забувати.

Коріння роду, наче оберіг,
Ніхто його не в змозі роз'єднати,
Аби Господь коріння все беріг,
Й нове́ між нього ми могли вплітати.
Коріння роду, наче дивоцвіт,
Який роками і росте й буяє,
Нема ніко́ли в ньому зламу літ,
Й коріння це Госпо́дь благословляє.

ПРИСПІВ

Коріння роду кличе звідусіль,
До себе всіх коріння це скликає,
Воно до себе ма́нить, мов купі́ль,
І за́вжди нас коріння це чекає.
Коріння роду треба берегти,
Щодня давать йому живильну воду,
Душею помогти йому цвісти,
Тоді йому не буде переводу.

ПРИСПІВ

16.09.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 959937

КОЛЕСО ЖИТТЯ

Незвичне колесо життя –
Його крутімо, як фортуну,
Воно дарує почуття
І зачіпає диво-струни.
Воно все котиться кудись,
Само доро́гу обирає.
Назад хіба лиш озирнись –
Назад це диво не вертає.

ПРИСПІВ

Те колесо, те колесо життя
Все котиться чомусь воно на захід,
Лишає по дорозі вишиття,
Та не зліта у небо диво-птахом.
Те колесо, те колесо життя
Із заходу ніко́ли не вертає,
Дарує особливі відчуття,
Та й наодинці нас не залишає.

Красиве колесо життя,
Воно для мене особливе,
Немов думок всіх розкриття.
Буває навіть і грайливе.
Воно вмивається дощем,
Щоразу бачить зорепади,
Дарує й біль, дарує й щем,
А часом слухає балади.

ПРИСПІВ

Грайливе колесо життя,
Мене веде воно у далі,
Дарує всюди відкриття,
Але нема на нім вуалі.
Воно єдине, наче мить,
Йому ніде нема заміни,
Все котиться воно, спішить,
Снує думќи й збира рубіни.

ПРИСПІВ

26.02.2023 р

.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 975117

ВИТВИЦЬКИЙ КРАЙ
( Візитівка )

Витви́цький край – душі́ колиска,
А се́ла всі – це ОТГ,
Мов намистинок ці́ла ни́зка,
Все миле серцю й дороге.
Витви́цький край – сіл розмаїття,
Де лине пісня голосна,
Існує не одне століття
І квітне, наче та весна.

ПРИСПІВ

Витви́цький краю, краю наш –
Перлино Прикарпаття,
До тебе линуть звідусіль
В красу – твоє́ ошаття.
Витви́цький краю, краю наш,
Усі ми – тво́ї діти,
Які збагачують тебе,
За тебе щоб радіти.

Витви́цький край – перлина наша,
Що в Прикарпатті причаївсь,
Душі́ й краси в нім повна чаша,
Тепло́м сердець наших зігрівсь.
Витви́цький край, немов зага́дка,
Яка торкнулася сердець,
Про нього дуже давня згадка,
Яку розносить й вітерець.

ПРИСПІВ

Витви́цький край – це рік початок,
Які, мов стрічечки течуть.
Культуру ро́дить із зерняток,
Що наші люди бережуть.
Витви́цький край – століть колосся
Обрядів, звичаїв, пісень,
З споконвіків так повелося –
Традицій повен кожен день.

16.02.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 977286