БЕЗ КОРІННЯ РОДУ НЕ ЦВІСТИ

Коріння роду є з споконвікі́в,
Без нього роду ані дня не жити,
Душевний в ньому чуєм переспі́в,
Й Госпо́дь поможе долю простелити.
Коріння роду все переплело́сь,
Захована у ньому роду сила,
Моє́му впле́сти та́кож довело́сь,
Воно дало́ мені життєві крила.

ПРИСПІВ

А без коріння роду не цвісти,
І без коріння він рости не буде,
Його в серцях усім нам берегти,
Тоді воно вплететься так усюди.
А без коріння роду не цвісти,
І без коріння роду не буяти,
Це маєм пам'ятати я і ти,
Не можемо такого забувати.

Коріння роду, наче оберіг,
Ніхто його не в змозі роз'єднати,
Аби Господь коріння все беріг,
Й нове́ між нього ми могли вплітати.
Коріння роду, наче дивоцвіт,
Який роками і росте й буяє,
Нема ніко́ли в ньому зламу літ,
Й коріння це Госпо́дь благословляє.

ПРИСПІВ

Коріння роду кличе звідусіль,
До себе всіх коріння це скликає,
Воно до себе ма́нить, мов купі́ль,
І за́вжди нас коріння це чекає.
Коріння роду треба берегти,
Щодня давать йому живильну воду,
Душею помогти йому цвісти,
Тоді йому не буде переводу.

ПРИСПІВ

16.09.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 959937

КОЛЕСО ЖИТТЯ

Незвичне колесо життя –
Його крутімо, як фортуну,
Воно дарує почуття
І зачіпає диво-струни.
Воно все котиться кудись,
Само доро́гу обирає.
Назад хіба лиш озирнись –
Назад це диво не вертає.

ПРИСПІВ

Те колесо, те колесо життя
Все котиться чомусь воно на захід,
Лишає по дорозі вишиття,
Та не зліта у небо диво-птахом.
Те колесо, те колесо життя
Із заходу ніко́ли не вертає,
Дарує особливі відчуття,
Та й наодинці нас не залишає.

Красиве колесо життя,
Воно для мене особливе,
Немов думок всіх розкриття.
Буває навіть і грайливе.
Воно вмивається дощем,
Щоразу бачить зорепади,
Дарує й біль, дарує й щем,
А часом слухає балади.

ПРИСПІВ

Грайливе колесо життя,
Мене веде воно у далі,
Дарує всюди відкриття,
Але нема на нім вуалі.
Воно єдине, наче мить,
Йому ніде нема заміни,
Все котиться воно, спішить,
Снує думќи й збира рубіни.

ПРИСПІВ

26.02.2023 р

.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 975117

ВИТВИЦЬКИЙ КРАЙ
( Візитівка )

Витви́цький край – душі́ колиска,
А се́ла всі – це ОТГ,
Мов намистинок ці́ла ни́зка,
Все миле серцю й дороге.
Витви́цький край – сіл розмаїття,
Де лине пісня голосна,
Існує не одне століття
І квітне, наче та весна.

ПРИСПІВ

Витви́цький краю, краю наш –
Перлино Прикарпаття,
До тебе линуть звідусіль
В красу – твоє́ ошаття.
Витви́цький краю, краю наш,
Усі ми – тво́ї діти,
Які збагачують тебе,
За тебе щоб радіти.

Витви́цький край – перлина наша,
Що в Прикарпатті причаївсь,
Душі́ й краси в нім повна чаша,
Тепло́м сердець наших зігрівсь.
Витви́цький край, немов зага́дка,
Яка торкнулася сердець,
Про нього дуже давня згадка,
Яку розносить й вітерець.

ПРИСПІВ

Витви́цький край – це рік початок,
Які, мов стрічечки течуть.
Культуру ро́дить із зерняток,
Що наші люди бережуть.
Витви́цький край – століть колосся
Обрядів, звичаїв, пісень,
З споконвіків так повелося –
Традицій повен кожен день.

16.02.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 977286