ПОЕЗІЯ-ПРИСВЯТА
ПОЕЗІЯ-ПРИСВЯТА
Додайте текст тут...
Ваш заголовок
ОБІГНАТИ СВОЮ ТІНЬ
( Філіпу Чорноброву з нагоди відкриття вставки «ОБІГНАТИ СВОЮ ТІНЬ»)
І живописець, й графік, і гончар,
Митець що вірно слу́жить Україні,
Дарований йому Всевишнім дар.
Чи буть попереду своєї тіні?
Він обігнати хоче сво́ю тінь,
Але ж вона услід за ним крокує,
Велике розмаїття всіх творінь
Сьогодні переглянуть пропонує.
То як же обігнати сво́ю тінь
Та й чи мистецтво в цьо́му допоможе?
Він з задумами йде у далечінь,
Тому́ здійснити мрію, ма́буть, зможе.
І задумів, і планів, і бажань,
Надій і мрій у нього є багато.
Він творить без спочинку і вагань,
Мистецький шлях давно вже розпочато.
Митець і тінь, яка не полиша,
Але ж мета – її все ж обігнати,
А може це вона і надиха
Невтомно так в творіннях потопати?
Йти впевнено бажаю до мети –
Й задуманого вдасться досягнути,
Мистецтво обігнати тінь – знайти,
Вершин із тінню, а чи без – сягнути.
27.02.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
РІДНИМИ СТЕЖКАМИ
(Світлій пам'яті батьків)
Рідними стежками вже не йду до мами,
Рідними стежками не йду до батьків,
Та туди вертаю защораз думками,
Там, де за́вжди линув в рідній хаті спів.
Там нема вже мами і нема вже тата,
Вже пуста світлиця і батьків нема,
Залишилась рідна, хоч старенька, хата,
Звідки в світ широкий я колись пішла.
Знову повернутись в ті часи хотіла,
Знову повернутись в ту прекрасну мить,
Де за стіл з батьками я би знову сіла,
І про все із ними щоб поговорить.
Хоч роки минають – пам'ять не згасає,
Спогади спливають так, немов човни,
Кожну мить прожиту, як альбом гортаю,
Та й повиростали вже давно сини.
Хата-намистина в квітах потопає,
Та у ній нікого вже давно нема,
Та й ніхто давно вже нас не зустрічає,
Назавжди простились з нами усіма.
Стрічечки-стежини в'ються біля хати,
І росте калина далі край воріт,
Нас не виглядають ні тато, ні мати,
Бо давно пішли вже рідні в інший світ.
18.11.2025 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1051693
Натисніть тут і почніть писати. Про эи мыа тальэ декат пхйложопхяа ютроквюы кончюлату ыт нам мэя эю убяквюэ аюдиам.
Ваш заголовок
ЗВАННЯ
І ТВОРЧИЙ ДІАМАНТ
(Володимиру Бабієнку з нагоди присвоєння звання «Народний художник України»)
Мої вітання щирі, любий друже,
Заслужено отримав ти звання,
Радію я за тебе дуже-дуже,
Бо по житті не йдеш ти навмання.
Звання високе за невтомну працю,
Не всім щастить отримати його,
Це – мов коштовність, на палітрі-таці,
Господаря чекала там свого́.
НАРОДНИЙ вже художник України,
ЗАСЛУЖЕНИМ недавно ще лиш був,
Талант – це те, що є, й воно нетлінне,
То ж праця і талант висот сягнув.
Тобі писалась доля не тобою,
Красу творити суджено тобі,
Сплели́сь твої́ таланти між собою,
То ж успіхів в подальшій цій сівбі.
Ти йшов до цьо́го, друже мій, роками,
Здійсни́лась мрія, гідний ти її,
Йшов без упину творчими стежками,
Мінялась часом швидкість течії́.
Але вона з дороги не збивала,
Твій чо́вен плив між рідних берегів,
На тебе нагорода ця чекала,
Її здобути чесно ти зумів.
Звання високе, гідна нагорода,
Шедеври помага Госпо́дь твори́ть,
Рукою з пензлем він твоє́ю во́дить,
Талант не тліє, він і не горить.
Ти Господом цілований, мій друже,
В тобі́ з'єднались розум і талант,
Твої́ поло́тна – рідкісне галуззя,
А ти в мистецтві – творчий діамант.
Той діамант, в якого безліч граней,
І кожна з них, мов сто́рони життя,
Свої́м талантом ти давно став знаний,
Твої́ творіння – серця вишиття.
25.01.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1004112
В
ОДНІЙ ОСОБІ
( Володимиру Бабієнку присвячується )
В одній особі – медик і митець,
В одній особі – творчість і наука,
Прекрасний в свої́й сфері фахівець,
Баланс в усьо́му – ма́буть, запорука.
Гармонія вплела́ся поміж все,
І різнобічність виражена явна,
Яка дарунки долі піднесе́,
Багатогранність ця не є уявна.
Так вміло поєднати це вдало́сь,
Та защораз нові́ видніють грані,
Красиво й ніжно все переплело́сь,
Все зібрано, як бісер на ґердані*.
Ще й му́зика душі́ десь там звучить,
Знаходиться дотепне влучне слово,
Талант до всьо́го ніжно струменить,
Поєднано усе це пречудово.
Є слово, що торкається душі́,
Картина, що так милує нам око,
Всебічності немає тут межі́,
Та й розкіш ця душевним пахне соком.
А кожна грань – це особливий скарб,
Виблискує й дарує насолоду,
Багата у душі палітра фарб,
Яку Госпо́дь подав, як нагороду.
20.02.2023 р.
ҐЕРДАН* – національна прикраса на шию з бісеру з різними орнаментами та відтінками.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ТАЛАНТ І ВИЗНАННЯ
( Анатолію Марчуку з нагоди присвоєння звання «НАРОДНИЙ ХУДОЖНИК УКРАЇНИ»)
Цілований Всевишнім, та й не раз,
Митець, наставник, творча особистість,
І все, що ро́бить – це не напока́з,
Бо помисли й душа у нього чисті.
Шедеври тво́рить він уже роки,
За це і визнання і нагорода,
Й творити далі – всі його думки́,
Де з серцем і душею в нього згода.
НАРОДНОГО присвоєно йому,
За творчість це – високая відзнака,
Присвоїли звання не будь-кому,
І в цім званні така йому подяка.
Талант від Бога, сумнівам тут зась,
Його поло́тна, наче промовляють,
Цей час прийшов, подія відбула́сь,
І визнання вони давно вже мають.
Не стала перешкодою війна,
Продовжує і в час важкий творити,
Не сходить він з мистецького човна́,
Аби зійшов – це важко уявити.
Нови́х висот бажаю я сягти,
Нови́х шедеврів і визнань у світі,
Сміливо до мети своєї йти,
Нехай розквітнуть ПЕРЕМОГИ квіти.
28.01.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024