ПІШОВ З ЖИТТЯ

( Світлій пам'яті Дмитра Павличка )

Пішов з життя, та залиши́всь в серцях,
Поет, людина, патріот країни,
У нього правда бу́ла на вустах,
Був гідним сином неньки-України.

Зали́шив нам свої́ «ДВА КОЛЬОРИ́»,
Які звучать не тільки в Україні,
Про них нам шелестять і явори́,
Звучать вони на мові солов'їній.

Пішов з життя… Він з гідністю пішов,
Сліди його видніються усюди,
Мав при житті повагу і любов,
За вчинки й слово цінували люди.

Зали́шив по собі́ доробок-скарб,
Який роками він творив душею,
Додав туди відтінків різних фарб,
Та сам уже стоїть він за межею.

Пішов з життя, та в пам'яті лиши́всь,
Стежки́ його не стануть чагарями,
Із усіма наза́вжди він простивсь
Й ніко́ли не пройде́ться поміж нами.

Пішов з життя… у засвіти пішов,
Пройшов він на землі свої́ дороги,
Дмитро Павличко в вічність відійшов,
А тут лишив доробок і пороги.

30.01.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

ID: 972413

ЛЕСІ УКРАЇНЦІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ

Була ти сильною і духом і думками,
Любила Україну над усе,
Мережила життя своє словами,
Не знала, що звеличить, піднесе.

Дивлюся, думаю, не можу я збагнути,
Де сили брала ти впродовж років,
Якою сильною все ж може жінка бути!..
Як підібрать для тебе влучних слів?

Твоя поезія – душі твоєї струни,
Жага в ній незбагненна до життя,
І кожен вірш – це золотії руни,
Глибин душі твоєї відчуття.

Всі вірші-перли сипала душею,
І кожен з них – це серця твого скарб,
А для Вкраїни стала ти зорею,
В поезію додала різних фарб.

В твоєму серці те, що не згасає,
І саме в цьому схожість наша є,
Життя по-всякому із русла вибиває,
Та сила духу віри додає.

Для мене ти – нескореності приклад,
Любові до Вкраїни і життя.
Ніколи плакати і скиглити не звикла,
І в мене сліз також нема лиття.

09.07.2020 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2020